біліти[білі́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
білі́ти - і ю, - і єш, недок. 1》 Ставати, робитися білим, світлим, ясним. || Ставати, робитися блідим; бліднути. 2》 Вирізнятися білим кольором; виднітися (про що-небудь біле). || Світитися білим відблиском. || Цвісти білим, світлим цвітом.
БІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися білим, світлим, ясним. Біліє місяць; люди сплять (Т. Шевченко); А день біліє та біліє (Марко Вовчок); // Ставати, робитися блідим; бліднути. Опісля, як було побачить [Павло] тую дівчину, біліє, тікає геть (Марко Вовчок); // Сивіти. Спасибі, що росте трава, і що душа жива, і що біліє голова (В. Стус). 2. Виділятися білим кольором; виднітися (про що-небудь біле). Цвітуть сади, біліють хати. А на горі стоять палати (Т. Шевченко); У хлопців біліють зуби і марлеві свіжі бинти на головах і руках (О. Довженко); І літня хмара під осінньою плечем біліє край зими (М. Вінграновський); Вище болота біліло між пагорбів засніжене озеро (В. Дрозд); Село біліло, сяяло й здіймало вгору стрімкі і рожеві хмари димів (Василь Шевчук); // Відблискувати світлим кольором. В очереті біліла срібною стрічкою Росава (І. Нечуй-Левицький); // Цвісти білим, світлим цвітом. Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки (М. Рильський).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: білі́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | білі́ю | білі́ємо / білі́єм |
| 2 особа | білі́єш | білі́єте |
| 3 особа | білі́є | білі́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | білі́тиму | білі́тимем / білі́тимемо |
| 2 особа | білі́тимеш | білі́тимете |
| 3 особа | білі́тиме | білі́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| білі́ть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- білі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Білі́ти, -лі́ю, -лі́єш Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Пароніми
Літературні засвідчення
…тиша. Починається хворе світання пізньої осені. Безлистий ліс ледве мріє проти попелястого неба чорною щетиною, а долі по узліссі снується розтріпаний морок. Лукашева хата починає біліти стінами; при одній стіні чорніє якась постать, що знеможена прихилилась до одвірка, в ній ледве можна пізнати Мавку; вона в чорній одежі, в сивому непрозорому серпанку, тільки на…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger