вагітність[вагі́тність]

вагі́тність -ності, ж. 1》 Стан жінки у період розвитку в її організмі плоду. 2》 фізіол. Процес розвитку плоду з заплідненої яйцевої клітини в материнському організмі людини і живородних тварин.

ВАГІ́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан жінки у період розвитку в її організмі плода. Вона [Варя] була в стані мало не закінченої вагітності й на протязі якихось трьох-чотирьох тижнів мусила народити дитину (М. Хвильовий); Марія знов почула вагітність (У. Самчук); Дівчина приховувала, як могла, свою вагітність (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо). 2. фізл. Процес розвитку плода із заплідненої яйцеклітини в материнському організмі людини і живородних тварин. Основними напрямками наукових досліджень були ревматологія, гіпертонічна хвороба, функціональна діагностика, патологія вагітності при внутрішніх захворюваннях (з наук. літ.); Внутрішньоутробний розвиток (вагітність) у звірів різних видів триває неоднаково (з навч. літ.). 3. перен. Зародковий стан чого-небудь. Гроза минає, несе тривожну вагітність далі й далі, над лісами, полями і степами (О. Бердник). △ (1) Позама́ткова вагі́тність, вет., мед. – розвиток заплідненої яйцеклітини поза маткою. Позаматкова вагітність завжди загрожує внутрішньою кровотечею, небезпечною для життя (з навч. літ.); (2) Уда́вана вагі́тність, мед. – патологічний стан у жінки, що виникає при самонавіюванні вагітності. Ознаками удаваної вагітності можуть бути втома, нудота, блювання, головний біль, біль у спині, зміна апетиту (з наук.-попул. літ.).