важити[ва́жити]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ва́жити -жу, -жиш; наказ. сп. важ; недок. 1》 неперех. Мати певну вагу. 2》 неперех. , перен. Мати значення; значити. 3》 перех. Визначати вагу чого-, кого-небудь. 4》 неперех. , на кого – що . Розраховувати, сподіватися мати своїм. || Замірятися, зазіхати. 5》 неперех. , чим . Ризикувати, наражати на небезпеку. 6》 неперех. , на що , перен. , рідко . Зважати, брати до уваги.
ВА́ЖИТИ, жу, жиш; наказ. сп. важ; недок. 1. Мати певну вагу (див. вага́¹ 1). Буханець важив точно два кіло й 400 гр [г] (І. Багряний); – Важив я торік сім пудів, а тепер більше, як три, не заважу (З. Тулуб); – Угадай, скiльки важу (Р. Андріяшик); Стара ледве пересувалася: мало того, що було їй вже, напевно, під сотку, до повного щастя, важила вона вдвічі більше за свій вік, тому пересувалася завжди на спеціально сконструйованому для неї кріслі-візку (Ю. Андрухович). 2. перен. Мати значення; значити. Він побачив, що часто зовсім незначна на перший погляд деталь у роботі важила надзвичайно багато (О. Донченко); Не могла для більшовиків важити й духовна посада отця Йосипа – старшого священика в місті й повіті (Б. Антоненко-Давидович); Авторитет Русевича і його двадцятирічний стаж важать куди більше, ніж два роки роботи .. Розенберга (Ю. Шовкопляс). 3. кого, що. Визначати вагу кого-, чого-небудь. Там важили барила з сахаром і накладали на хури (І. Нечуй-Левицький); З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії.., важив на аптекарських тендітних терезах білі порошки (О. Іваненко); Ми шеренгою проходили повз стіл, за яким сиділа медкомісія, нас оглядали, міряли, важили, перевіряли, чи немає захворювань шкіри (з газ.). 4. на кого – що. Розраховувати, сподіватися мати своїм. На віщо ж ти важиш: Чи на мою ясненькую зброю, Чи на мого коня вороного, Чи на мене, козака молодого? (з думи); Мотря важить на іншого... на того Гайдученка... (Марко Вовчок); // Замірятися, зазіхати. Хто на моє здоров'я важить, той (сам) його не має (Номис); – Ой, се він [чарівник] на мою душу важить! – простогнав Кабан (І. Франко); Як сміють .. важити на їхній спокій? (Іван Ле). 5. чим. Ризикувати чим-небудь. Не раз, не два через плоти лазив, не раз я, не два здоров'ям важив (П. Чубинський). 6. на що, перен., рідко. Зважати, брати до уваги. – Важимо на ваші літа й присуд той відкладемо (Іван Ле); На небезпечності не важив бойові, А слави не шукав, лише добра народу (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). ◇ (1) Ва́жити голово́ю (життя́м): а) (перев. зі сл. своєю, своїм) наражатися на смертельну небезпеку. Вже скільки разів він [козак] наражався на небезпеку, скільки разів важив своїм розхристаним життям, а проте ласкава доля поки що не зраджувала його (С. Добровольський); – А навіщо ж так важити життям? Ви б сіяли хліб, годували свиней, курчат (І. Багряний); Чи міг ще раз важити своєю головою, тепер уже напевне знаючи, що вмре (В. Козаченко); – Дивіться, діду. То ж такі ватаги. Ніде ж нікого, важите життям (Л. Костенко); Ті вже розтягують сіті, ці – псів із припону спускають, Інші – ідуть по слідах і невтомно життям своїм важать (Ю. Винничук); б) (чиєю, чиїм) наражати кого-небудь на смертельну небезпеку. Але ж там було небезпечно. Я не міг важити вашим життям (Ю. Яновський).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ва́житимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| ва́житимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| ва́житимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| ва́житимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| ва́житиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| ва́житимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| ва́житиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| ва́жено | |
| ва́жмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| ва́жте | наказовий, множина, 2 ос. |
| важ | наказовий, однина, 2 ос. |
| ва́жити | інфінітив |
| ва́жила | минулий, жін. |
| ва́жив | минулий, чол. |
| ва́жило | минулий, сер. |
| ва́жили | минулий, множина |
| ва́жимо | теперішній, множина, 1 ос. |
| ва́жим | теперішній, множина, 1 ос. |
| ва́жите | теперішній, множина, 2 ос. |
| ва́жать | теперішній, множина, 3 ос. |
| ва́жу | теперішній, однина, 1 ос. |
| ва́жиш | теперішній, однина, 2 ос. |
| ва́жить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ва́жить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- ва́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ва́жити, ва́жу, -жиш, -жить, -жать; важ, ва́жмо, ва́жте; ва́жачи Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
важити головою (життям) чиєю (чиїм)
Наражати кого-небудь на смертельну небезпеку. — Боже, він жартує! Ви ж головою важите своєю!.. Ховайтесь! Як хто прийде, то ви пропали! (Леся Українка); Чи міг ще раз важити своєю головою, тепер уже напевне знаючи, що вмре (В. Козаченко); Вже скільки разів він (козак) наражався на небезпеку, скільки разів важив своїм розхристаним життям, а проте ласкава доля поки що не зраджувала його: в лиху годину вона дбайливо відводила від нього кістляву руку смерті (С. Добровольський); Але ж там було небезпечно. Я не міг важити вашим життям (Ю. Яновський)
Фразеологічний словник української мовиважити головою чиєю (життям чиїм)
Наражати кого-небудь на смертельну небезпеку. — Боже, він жартує! Ви ж головою важите своєю!. Ховайтесь! Як хто прийде, то ви пропали! (Леся Українка); Чи міг ще раз важити своєю головою, тепер уже напевне знаючи, що вмре (В. Козаченко); Вже скільки разів він козак наражався на небезпеку, скільки важив своїм розхристаним життям, а проте ласкава доля поки що не зраджувала його: в лиху годину вона дбайливо відводила від нього кістляву руку смерті (С. Добровольський); Але ж там було небезпечно. Я не міг важити вашим життям (Ю. Яновський).
Фразеологічний словникПриповідки
Важить за муху
Дуже худий і малий тягар його тіла.
Приповідки або українсько-народня філософіяВажить на моє життя
Хоче мене вбити.
Приповідки або українсько-народня філософіяВажить своїм життям
Ризикує своїм життям.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе важся того робити
Не смій того робити, бо потерпиш.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто не важить, той не смажить
Хто не ризикує, той не буває багатим і не має ситої страви, м'яса. На Україні хлібороби мало їли м'яса.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…гонориста. Та він думав одне, милувався нею з дивним почуттям, а язик вимовляв інше, дражнив, либонь, як звик дражнити дівчат, та й охота погомоніти з цим дивом. — А навіщо ж так важити життям? Ви б сіяли хліб, годували свиней, курчат. Адже сіють інші. — А сіють... А сіяти — то не ризикувати хіба? Сіють, але з одного хліба не проживеш, тож і ті, що сіють, мусять…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger