Лексикон · A-Я · В
ванілін[ванілі́н]
іменник · «Білий кристалічний порошок з запахом ванілі, який одержують штучно, хімічним шляхом. Ароматизувати тісто можна ваніліном (Укр. страви, 1957, 320).»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
очікуєЗасвідченняочікує корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
СУМ-20сучасний тлумачний словник
ВАНІЛІ́Н, у, ч. Ароматична речовина, що міститься у плодах ванілі або яку отримують штучним шляхом. Ванілін широко застосовується у харчовій та парфумерній промисловості, а також для приготування деяких лікувальних препаратів (з наук.-попул. літ.).
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ванілі́н | ваніліни |
| Родовий | ванілі́ну | ванілінів |
| Давальний | ванілі́нові / ванілі́ну | ванілінам |
| Знахідний | ванілі́н | ваніліни |
| Орудний | ванілі́ном | ванілінами |
| Місцевий | ванілі́ні / ванілі́нові / ванілі́ну | ванілінах |
| Кличний | ванілі́не | ваніліни |
Переклад
ванілін↔
vanillin
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)
Вікіпедія
Ванілін
Ванілі́н — З-метокси-4-гідроксибензальдегід, C8H8O3, біла кристалічна речовина, із запахом ванілі; tпл. 81—83°С, tкип. 284—285°С (в атмосфері СО2). Розчинний у воді, спирті, ефірі, хлороформі та інших розчинниках.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BD