варення[варе́ння]

I в`арення -я, с. Дія за знач. варити . II вар`ення -я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти.

ВАРЕ́ННЯ, я, с. Вид десерту, отриманий у результаті варіння фруктів, ягід або, рідше, овочів із цукром або медом. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (І. Нечуй-Левицький); В руках у нього був великий клунок з припасами, а у Варвари Кіндратівни – закутана в газету велика банка смородинного варення, яке дуже любив Коля (В. Винниченко); Частувала [Катерина] його чаєм з малиновим варенням (А. Шиян). (1) Сухе́ варе́ння – продукт, вигот. із цілих або нарізаних плодів, зварених у цукровому сиропі, обсипаних цукровим піском і підсушених; цукати. Друзі .. розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски .. й сухе київське варення (З. Тулуб); На початку XIX століття сухе варення й варення в сиропі у Росії, Балтії та Європі були дивними, екзотичними ласощами. Однак для киян це були звичні солодощі (із журн.). ВА́РЕННЯ, я, с. Те саме, що варі́ння. Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (І. Франко).