вартий[ва́ртий]

ва́ртий варт, -а, -е. 1》 у знач. присудка .Який заслуговує чогось. || Який своїми якостями цілком відповідає кому-, чому-небудь. 2》 у знач. присудка . Який має певну цінність, коштує щось. 3》 Потрібний, важливий.

ВА́РТИЙ, ВАРТ, а, е. 1. пред. Який заслуговує чого-небудь. – Хіба ж я справді не варт, щоб до мене серце прилягло? (Марко Вовчок); [Ганна:] Не варта ти того, щоб з тобою панькатися, не таке твоє лихо велике, як дурне! (М. Кропивницький); Ти вартий кращої роботи (Леся Українка); Аероплан у небі лине гордий, – Хіба він, справді, захвату не варт? (М. Рильський); // кого, чого. Який своїми якостями цілком відповідає кому-, чому-небудь, може прирівнюватися до когось, чогось. Я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас (Біблія. Пер. І. Огієнка); [Міріам:] Се правда! Він ніколи не вважав на те, що з вас ніхто його не вартий (Леся Українка); Земля різна .. Інша десятина двох варта (А. Головко). 2. пред. Який має певну цінність, коштує що-небудь. – В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема (І. Нечуй-Левицький); Зо мною скрізь [у Відні] возяться так, наче я й справді щось варт (М. Коцюбинський); Так заощадила вона вже .. чверть того, чого був вартий Корж (З. Тулуб). 3. Потрібний, важливий. Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Що ж вдієте, коли цензура повикидала з неї [книги] усе найбільш цінне, найбільш варте (М. Коцюбинський). ◇ (1) Ва́ртий за́ходу – який виправдовує чиї-небудь вимоги, витрати і т. ін.; підходящий. Треба б щоб хоч хто-небудь .. взявся і за популярну літературу, а до того в напрямку, котрий би справді був вартий заходу, тобто в такому, котрий би переносив у нарід думки передової інтелігенції (М. Драгоманов); – Я хочу вирушити з вами у мандрівку – далеку, нелегку, проте варту заходу (із журн.); (2) Ва́ртий ува́ги – який заслуговує того, щоб бути об'єктом турботи, клопоту, яких-небудь зусиль і т. ін.; важливий, цінний чимсь. Ви вже нас, шановний Іване Семеновичу, не забудьте, бо наша мета двічі варта уваги (М. Коцюбинський); Запорожець з-посеред семикласників, після тримісячних спостережень, виділив двох юнаків своїх літ, які здалися йому вартими його уваги (Ф. Бурлака); (3) Не ва́ртий (не варт) до́брого (пу́тнього) сло́ва: а) який утратив свою цінність, перестав цікавити кого-небудь або не заслуговує на чию-небудь увагу. Не варт він [панич] слова путнього, не варт того, щоб ради його [нього] ми сьогодні, як дурні, цілий день бігали, нишпорили! (Панас Мирний); Кожен засватаний парубок, кожна дівчина, що подала рушники, втрачали раптом в її очах ціну, не варті були доброго слова (М. Коцюбинський); б) дуже поганий, непривабливий. – Там така школа, що просто тьфу! Доброго слова не варта (О. Кониський); Полонені [фашисти] являли картину, не варту путнього слова (О. Довженко); (4) Не ва́ртий (не варт) [і] ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя, то́рби сі́чки і т. ін.) – яким можна знехтувати; який не має жодного значення. – Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко); Коли вони [народовці] думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко); – Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); (5) Не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] гроша́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день]: а) нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п'ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий); Сам я – людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері – матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, – той і ламаного шеляга не варт (з публіц. літ.); б) який не має жодної цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. [Ганна Хмельницька:] Були вони колись князі, а тепер шага не вартий на Україні здрібнілий, та заниділий, та захуджений рід князів Соломирецьких (І. Нечуй-Левицький); – Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній); Твоя затія – п'ятака ламаного не варта (І. Рябокляч); Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про використання Богдани ворогом не варті щербатої копійки (П. Загребельний); в) несправжній, нещирий, неглибокий (про почуття).…