вбирати
Дані Атласу
Значення
ВБИРА́ТИ¹ (УБИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВІБРА́ТИ (УВІБРА́ТИ) і ВБРА́ТИ (УБРА́ТИ), вберу́, вбере́ш, док., перех. 1. Втягати щось всередину, насичуватися чим-небудь. Юра розгорт...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вбиратимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| вбиратимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| вбиратимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| вбиратимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| вбиратиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| вбиратимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| вбиратиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| вбирано | |
| вбираймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| вбирайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| вбирай | наказовий, однина, 2 ос. |
| вбирати | інфінітив |
| вбирала | минулий, жін. |
| вбирав | минулий, чол. |
| вбирало | минулий, сер. |
| вбирали | минулий, множина |
| вбираємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| вбираєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| вбираєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| вбирають | теперішній, множина, 3 ос. |
| вбираю | теперішній, однина, 1 ос. |
| вбираєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| вбирає | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вбирать | інфінітив |
| вбира | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- вбира́ти 1 дієслово недоконаного виду втягати всередину, насичуватися чимсь вбира́ти 2 дієслово недоконаного виду одягати когось Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вбира́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) вбира́ти / бра́ти (в се́бе) о́чі (о́ко)
Вабити своєю красою, яскравістю барв, кольорів і т. ін. Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній); Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський); Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер); Всі вони (хусточки) красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач); Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко); Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словник української мовио́чі відбира́ти
Привіз Петро “одно ліжко з бази, сітка панцерна, бильця з нікелю... все з нікелю, очі одбирає (З газети).
Фразеологічний словник української мовивбира́ти (втя́гувати) / ввібра́ти (втягти́, втягну́ти) го́лову в пле́чі
Знітитися від чого-небудь (від страху, сорому тощо). Геть всі люди подуріли. То було стилем. І так само було стилем нишкнути, втягувати голову в плечі і чекати, як віл обуха, грому з ясного неба на свою голову (І. Багряний); Наказ німецького коменданта був вислуханий при повній тиші. Навіть ліве крило не ворушилося, а стояло, увібравши голову в плечі (Григорій Тютюнник); Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногам (П. Панч); — Полозенко втяг голову в плечі, немов слимак у власну мушлю, і вже мовчки слухав суперечки про природу (І. Цюпа).
Фразеологічний словник української мовивбира́ти очи́ма (в о́чі, по́глядом) що
Оглядаючи, сприймати, запам’ятовувати бачене. Хлопчина жадібно вбирав очима все, що лиш було круг нього (В. Бичко); Поки я вбираю в очі корінці книг, до мене підходять і дядько Себастіян, і завідуючий бібліотекою (М. Стельмах); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Та шовковими фусточками буду тє вбирати, та десіть пар слуг наймати, аби й не киннула си, аби й не труднула си.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)