ввічливість[вві́чливість]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
вві́чливість (ув і чливість), -вості, ж. Властивість за знач. ввічливий .
ВВІ́ЧЛИВІСТЬ (УВІ́ЧЛИВІСТЬ), вості, ж. Властивість за знач. вві́чливий. Їй здавалося: та щира привітність Одарки, та її ввічливість та шаноба мали за собою якусь скриту надію (Панас Мирний); Не знає [Княжевич] навіть елементарної ввічливості. Не питаючись, чи розуміє хто з нас по-французьки, говорить з сином тільки на цій мові (М. Коцюбинський); Коли заглянув він по обіді до його світлиці, то зробив се тільки з увічливості (А. Кримський); Відвідувач торопів, упрівав, але слухав заради ввічливості (А. Шиян).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вві́чливість | вві́чливості |
| Родовий | вві́чливості | ввічливостей |
| Давальний | вві́чливості | ввічливостям |
| Знахідний | вві́чливість | вві́чливості |
| Орудний | вві́чливістю | ввічливостями |
| Місцевий | вві́чливості | ввічливостях |
| Кличний | вві́чливосте | вві́чливості |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ввічливости | жін., родовий |
Написання і вимова
- Правопис
- вві́чливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вві́чливість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…нила мене сама баракуда? — Гм,— закашляла мушля, яка не хотіла ні брехати, ні ображати свого рятівника, постерігши, що обтічні правила морської поведінки сповнили віслюка пихою. — Ввічливість,— спробувала пояснити мушля, та віслюк не дав їй скінчити.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger