вгору[вго́ру]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
вго́ру (уг о ру), присл. 1》 За напрямком догори; прот. вниз. || За напрямком до верхньої частини чогось, у верхню частину чого-небудь. || Назовні внутрішнім боком; навиворіт. 2》 перен. До вищого ступеня, рівня (розвитку, стану і т. ін.). 3》 За напрямком до верхів'я, до початку річки – проти течії річки.
ВГО́РУ (УГО́РУ), присл. 1. Догори; протилежне вниз. Защебетав жайворонок, Угору летючи (Т. Шевченко); Місяць піднявся вгору і сипнув промінням на море (І. Нечуй-Левицький); // За напрямом до верхньої частини чогось, у верхню частину чого-небудь. Хміль, березка чіплялись за його [бузку] тонкі гілки, лізли угору, спускалися униз, уростали у землю і знову піднімалися (Панас Мирний); В чорнім котлі кипить вода, дим збивається вгору, під дах (М. Коцюбинський); На гору – все вгору та вгору – в'юниться дорога (Ю. Смолич); Пішли угору стежкою крутою (І. Гончаренко); // Назовні внутрішнім боком; навиворіт. Он ще кожушина вовною вгору, мов вівця, простяглася (Панас Мирний). 2. перен. До вищого ступеня, рівня, розвитку, стану і т. ін. Книжки, розумова розмова з молодим товариством піднімала його вгору (Панас Мирний); Орали ми, кували, сіяли, стругали – Ми не село – життя угору підіймали (М. Стельмах). 3. За напрямком до верхів'я, до початку річки, а також проти її течії. І поплив пароплав угору Дніпром (А. Головко).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вго́ру |
Написання і вимова
- Правопис
- вго́ру прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вго́ру, присл. Рости́, рости́, топо́ленько, все вго́ру та вго́ру (Шевч.) Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) волосся піднімається (підіймається, встає, лізе і т. ін. ) / піднялося (встало, полізло і т. ін. ) вгору (догори) у кого і без додатка
Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну (війну), — волосся догори підіймається (М. Кропивницький); — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору , і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний); Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори , серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський); Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути... Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де…
Фразеологічний словник української мовиаж волосся (чуб) піднімається (підіймається, встає, лізе і т.ін.) / піднялося (встало, полізло і т.ін.) вгору (догори) у кого і без додатка; аж чуб піднявся (в…
аж волосся (чуб) піднімається (підіймається, встає, лізе і т.ін.) / піднялося (встало, полізло і т.ін.) вгору (догори) у кого і без додатка; аж чуб піднявся (встав, поліз і т.ін.) вгору (догори) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. Зачепиха: Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну війну, — волосся догори підіймається (М. Кропивницький); — Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний); Василько похолов з остраху. В…
Фразеологічний словникаж (наче, неначе і т.ін.) світ вгору піднявся кому
У кого-небудь поліпшився настрій, самопочуття і т.ін. — Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! (Марко Вовчок); Ївзі неначе світ піднявся! Віддихнувши трошки після сліз, пішла за жандармом (Г. Квітка-Основ'яненко); Ясна річ, світ йому вгору піднявся, коли вздрів… постаті козацтва (О. Ільченко).
Фразеологічний словникдерти носа (голову) вгору перед ким, рідше проти кого і без додатка
Поводити себе пихато, гоноровито; чванитися, зазнаватися. Становий… хвалився, що він добрячого підвіз возка візка отим лівшукам, щоб не дуже зазнавалися та вгору носа дерли (Панас Мирний); З парубком поважно здоровались статечні дядьки.., наказували шанувати батька-матір і не дерти носа перед людьми (М. Стельмах); Дере голову, як попова кобила (Укр. присл.); Максим Іванович геть високо дере голову проти нетесаного мужиччя (Панас Мирний).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
— Говорюща риба! — закричали в один голос діти, але жінка гримнула на них, щоб вони не галасували й не заважали поратися, бо їй і так ніколи вгору глянути, а тут іще недолугий чоловік запрошує таких приятелів, для яких мало що не з ніг треба збиватися, аби догодити. — Помагай Біг, — привіталася риба ще раз, вже трохи голосні…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger