Лексикон · A-Я · В
величати
дієслово · «1. Називати кого-небудь шанобливим ім’ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. Один одного звикли добродіями величати (Сл. Гр.); [Наталка:] Здорові були, добродію, пане возний...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія23 форми
готовоНаписання і вимова2 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія30 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад6 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. Називати кого-небудь шанобливим ім’ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. Один одного звикли добродіями величати (Сл. Гр.); [Наталка:] Здорові були, добродію, пане возний...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| величатимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| величатимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| величатимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| величатимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| величатиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| величатимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| величатиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| величано | |
| величаймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| величайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| величай | наказовий, однина, 2 ос. |
| величати | інфінітив |
| величала | минулий, жін. |
| величав | минулий, чол. |
| величало | минулий, сер. |
| величали | минулий, множина |
| величаємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| величаєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| величаєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| величають | теперішній, множина, 3 ос. |
| величаю | теперішній, однина, 1 ос. |
| величаєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| величає | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
коротка форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| величать | інфінітив |
| велича | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- велича́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Велича́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Синоніми:
НАЗИВА́ТИЗВА́ТИПРОЗИВА́ТИУЗИВА́ТИІМЕНУВА́ТИКЛИ́КАТИОБЗИВА́ТИДРАЖНИ́ТИназва́типрозва́тиузва́типойменува́тиобізва́типродражни́ти
всла́вити
ПРОСЛАВЛЯ́ТИСЛА́ВИТИЗВЕЛИ́ЧУВАТИПІДНО́СИТИХВАЛИТИУСЛАВЛЯ́ТИУСЛА́ВЛЮВАТИВОЗВЕЛИ́ЧУВАТИОСПІ́ВУВАТИСПІВА́ТИпросла́витизвели́читипіднести́усла́витивсла́витивозвели́читиоспіва́ти
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Франко І. · Іван Франко. Основи суспільності · 1856
Нестора, завів про се розмову з д-ром Васонгом, той пустився перед ним гарячими словами величати щирість, доброту та великодушність пані Олімпії, котра, мовляв, причинює собі труду і заходу з сим старцем, головно шануючи пам'ять свого мужа, котрий з о.
literary_fts · c61473e0_c0131
Джерело: literary_fts
Переклад
величати↔
honour with rites and songsglorifyextolexaltpraisecall
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)