верба
Дані Атласу
Значення
Дерево або кущ з гнучким гіллям, цілісними листками і зібраними в сережки одностатевими квітками. А над самою водою Верба похилилась (Шевч., II, 1953, 8); Хутірець обріс вербами...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | верба | верби |
| Родовий | верби | верб |
| Давальний | вербі | вербам |
| Знахідний | вербу | верби |
| Орудний | вербою | вербами |
| Місцевий | вербі | вербах |
| Кличний | вербо | верби |
Написання і вимова
- Правопис
- верба́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири верби́ Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Верба́, -би́, -бі́, ве́рбо! ве́рби, верб. Дві (три) вербі́ і дві (три) верби́ Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- верба́ [веирба] -би, д. і м. -б'і, кл. вербо, мн. вербие, верб дв'і веирби Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
золоті́ ве́рби росту́ть
Нічого путнього не виходить. От тепер, думаю, щось та буде, бо де Хаброня ступить, там золоті верби ростуть (І. Нечуй-Левицький); — Від його панського слова золоті верби ростуть (М. Стельмах); — Додому зараз! На себе нарікай, як у тебе спина від ременя щемітиме. Де не підеш — то за тобою золоті верби ростуть... (М. Понеділок).
Фразеологічний словник української мовизолоте́ ве́рб’я росте́
Куди не повернешся — золоте верб’я росте (М. Номис).
Фразеологічний словник української мовизі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін
Нісенітниці, дурниці (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький); Наказав на вербі груш (Сл. Б. Грінченка).
Фразеологічний словник української мовина вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці
— Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Верба й дівчина прийметься денебудь
Верба скоро приймається, де є хоч троха вогкости, а дівчина скоро зживається, привикає вдомі свого чоловіка.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе є верба, там є й вода
Верби ростуть буйно над потоками та ріками.
Приповідки або українсько-народня філософіяПоказує грушки на вербі
Обіцює неможливе, щоб тільки задурити.
Приповідки або українсько-народня філософіяВерба товста, та всередині пуста
Чоловік великий, але дурний.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
Стереже верба (Ах, оця верба! Вартовий на шляху Замогильнім), — Виглядає дні, Проважає дні, Пропускає ключі Журавлині: "Ну куди мчите? Куди втечете? Та візьміть і мене До зграї..." Але де ж той крин Золотий цвіте?..
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger