Лексикон · A-Я · В
вербичка
іменник · «Зменш. до верба. Посадила в землю мати Дві вербички навесні (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 149).»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія14 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Зменш. до верба. Посадила в землю мати Дві вербички навесні (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 149).
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вербичка | вербички |
| Родовий | вербички | вербичок |
| Давальний | вербичці | вербичкам |
| Знахідний | вербичку | вербички |
| Орудний | вербичкою | вербичками |
| Місцевий | вербичці | вербичках |
| Кличний | вербичко | вербички |
Написання і вимова
- Правопис
- верби́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
Літературні засвідчення
Гончар О. · Олесь Гончар. Крапля крові · 1918
…...Ниже в берегах синє намисто, рахує чужі роки зозуля. І йому пригадується, як десь отут стояв він босоногим семикласником з русокосою Наталочкою, з завмиранням серця лічив подаровані зозулею роки. Вони ділили їх наспіл — адже в них усе мало бути спільним. Примхливо вступила в потічок вербичка. Вони забредали на середину, на самий бистрець, міряли місткість своїх долонь. Зозуля вмовкла, і одразу ж, мовби тільки й чекала на те, дико, неначе кішка, закричала іволга. "На дощ!"— пригадав радісно. Йому здалося, ніби він навіть ловить аромат тих колишніх, далеких днів, нестямний запах минулих весен.…
literary_fts · e65d271a_c0192
Джерело: literary_fts