вередливий[вередли́вий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
вередли́вий -а, -е. 1》 Який капризує, вередує, постійно має примхи; якому важко догодити. || Який виражає невдоволення, примхливість. || Надто вибагливий, перебірливий. 2》 перен. Мінливий, непостійний за своїми ознаками.
ВЕРЕДЛИ́ВИЙ, а, е. 1 . Який капризує, постійно має примхи, якому важко догодити. Хазяїн був задирливий і вередливий (Марко Вовчок); Парасці .. дуже не до вподоби була ота нічна сторожа коло вередливої пані (І. Франко); Була собі вдовиця, і росла при ній дочка, вередлива та бридка (Н. Забіла); Знаю, що поранені здебільшого вередливі, як розбещені діти (Є. Доломан); // Який виражає незадоволення, примхливість. Коли пиховитий старший вередливим жестом скинув кирею.., кобзарі знову заграли (Іван Ле); // Вибагливий, перебірливий. Природжене почування краси .. зробило Михалчевського щодо дівчат трохи вередливим (І. Нечуй-Левицький). 2. перен. Мінливий, непостійний. По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (І. Нечуй-Левицький); Що ота громовиця у квітні Над безлистям – омана лиха: Будуть .. морози досвітні, А земля вередлива й суха (Т. Масенко).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вередли́вій | жін., давальний |
| вередли́ва | жін., кличний |
| вередли́вій | жін., місцевий |
| вередли́ва | жін., називний |
| вередли́вою | жін., орудний |
| вередли́вої | жін., родовий |
| вередли́ву | жін., знахідний |
| вередли́вому | чол., давальний |
| вередли́вий | чол., кличний |
| вередли́вім | чол., місцевий |
| вередли́вому | чол., місцевий |
| вередли́вий | чол., називний |
| вередли́вим | чол., орудний |
| вередли́вого | чол., родовий |
| вередли́вого | чол., знахідний |
| вередли́вий | чол., знахідний |
| вередли́вому | сер., давальний |
| вередли́ве | сер., кличний |
| вередли́вім | сер., місцевий |
| вередли́вому | сер., місцевий |
| вередли́ве | сер., називний |
| вередли́вим | сер., орудний |
| вередли́вого | сер., родовий |
| вередли́ве | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- вередли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вередли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…урба в тім голосі... Ха-ха! Він знає, що то за сокіл там у неї, що зачепив крилечками виноград, і так зачепив, що й сниться, либонь, їй отой сокіл, отой Олекса-бузувір. А дівочий, вередливий голос над ним: — Грицьку! Чого ж ти не підпрягаєшся? Ну ж бо: "Цілувалися ми із тобою один раз"... Йому смішно. Він — Грицько ж таки, а тепера Григорій — крадькома розплющує одне…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger