До АтласуАтлас слів (Лексикон)

Лексикон · A-Я · В

вередувати[вередува́ти]

дієслово · [ʋeredʊˈʋate] · «to misbehave, to play up, to be capricious»

✓ Питома українська лексикаCEFR C1 · орієнтовноPractice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення3 картки

ПоходженняFrom веред + -ува́ти.

Морфологія22 форми

Написання і вимова2 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія10 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад2 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

вередува́ти - у ю, - у єш, недок. , без додатка . Виявляти невдоволення, мати примхи. || без додатка і ким , чим . Перебирати, бути надто вибагливим. || над ким , заст. Знущатися, збиткуватися.

СУМ-20сучасний тлумачний словник

ВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути вередливим, поводити себе вередливо. Сходить сонечко – вона [панночка] вередує, і зайде – вередує. І те не добре, й те не до ладу (Марко Вовчок); Ванько вередував і не хотів спати, доки не прийде татко й не розповість йому казки (П. Панч); // ким, чим і без дод. Перебирати, бути надто вибагливим. І почали вередувать [Жаби]: – Не хочемо! Не треба нам такого! Ходімте Доленьку благать, Щоб короля дала живого (Л. Глібов); На коні сидів [Синявін], як юнак, і, незважаючи на свою огрядність, не вередував кіньми (Іван Ле); // над ким, заст. Знущатися, збиткуватися. До часу над слабим, хто дужчий, вередує (П. Гулак-Артемовський); Чи я коли думала, що та сквасніла стара кокетка буде надо мною вередувати? (Леся Українка).

Етимологія

From веред + -ува́ти.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

дієслово · 22 форми · VESUM

Інфінітив: вередува́ти

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	вереду́ю	вереду́ємо / вереду́єм
2 особа	вереду́єш	вереду́єте
3 особа	вереду́є	вереду́ють

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	вередува́тиму	вередува́тимем / вередува́тимемо
2 особа	вередува́тимеш	вередува́тимете
3 особа	вередува́тиме	вередува́тимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
вередувать	інфінітив

Написання і вимова

Правопис: вередува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Вередува́ти, -ду́ю, -ду́єш, -ду́є Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:

коверзувативитребенькуватикомизитисяґедзатисякапризувативигадуватиперебиратимарудити (розм.)химерити (розм.)химерувати (розм.)

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Казка про блискавку · 1931

…онувала для чоловіка найчорнішу й найневдячнішу працю, слугуючи й догоджаючи йому. Але час минав, і чоловік, який преконався, що може замітати блискавкою всі кути, став нудитися й вередувати, кажучи собі, мовляв, усе, що блискавка чинить для нього, не таке вже й надзвичайне, та й сама блискавка зблизька далеко не така гарна, як це вона здалася йому першого разу, що ж…

literary_fts · b8bb76e1_c0001

Джерело: literary_fts

Переклад

вередувати↔

to misbehave, to play up, to be capriciousto be picky, to be choosy (+ instrumental)

Джерело: dmklinger