вернути
Дані Атласу
Значення
і док. 1. тільки недок., перех. і неперех. З силою рухати вперед; пересувати, перекидати. Кинулась Орися матір відірвати, а Тимоха чим запопаде, тим і верне: і горшками, і мішка...
Морфологія
дієслово · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вернутимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| вернутимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| вернутимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| вернутимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| вернутиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| вернутимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| вернутиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| вернім | наказовий, множина, 1 ос. |
| вернімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| верніть | наказовий, множина, 2 ос. |
| верни | наказовий, однина, 2 ос. |
| вернути | інфінітив |
| вернула | минулий, жін. |
| вернув | минулий, чол. |
| вернуло | минулий, сер. |
| вернули | минулий, множина |
| вернемо | теперішній, множина, 1 ос. |
| вернем | теперішній, множина, 1 ос. |
| вернете | теперішній, множина, 2 ос. |
| вернуть | теперішній, множина, 3 ос. |
| верну | теперішній, однина, 1 ос. |
| вернеш | теперішній, однина, 2 ос. |
| верне | теперішній, однина, 3 ос. |
| вернемо | майбутній, множина, 1 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вернуть | інфінітив |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| верніте | наказовий, множина, 2 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- верну́ти 1 дієслово доконаного виду рухати; перекидати; нестримно рухатися великою масою; зводити розмову до чого-небудь; складати провину на кого-небудь верну́ти 2 дієслово недоконаного і доконаного виду повернути, звернути кудись верну́ти 3 дієслово доконаного виду повернути раніше взяте; повернути собі раніше втрачене Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Верну́ти, верну́, ве́рнеш, ве́рне Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) з душі́ ве́рне
1. Дуже несмачний, нудотний. Зварила мені жінка тої локшини, солодке, нудне, з душі верне, а їм, нічого не вдієш (М. Коцюбинський). 2. Не подобається, викликає велику огиду; осоружний. Учора Христина врода вабила, а сьогодні попадине приставання з душі верне (Панас Мирний); // Неприємно або огидно. Підведу очі — аж з душі верне: обличчя посиніле, набрякле, очі бігають злякано, руки трусяться дрібно (І. Муратов); Але не напозичаєшся. Одне тобі дасть, друге тобі дасть, а третє так подивиться, що з душі верне (Є. Гуцало). 3. перев. кому. Який надзвичайно набрид. До переекзаменовки осталося всього два дні; треба придумать що-небудь інше, щоб викрутитись. А думати за ту обшарпану жовту книжку .. не хочеться,— з душі вона мені верне (С. Васильченко).
Фразеологічний словник української мовири́ло, пи́ку)
1. від кого—чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський). 2. від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т. ін. Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер); Перш усього й тут (у пресі) треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов); — Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський); — Я їй (Парасці) не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний); // від чого. Не виявляти бажання займатися чим-небудь; цуратися чогось. — А котрі десятирічки покінчали, теж від ріллі носа вернуть, вчитися їдуть (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словник української мовиз ро́та ве́рне
Такий несмачний, що не можна їсти. Його мучило .. життя в казармі вонючій та вонюча їжа.. Каша з рота верне (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовинести́ (верну́ти, гони́ти і т. ін.) ахіне́ю, фам
Говорити нісенітниці, висловлювати нерозумне, беззмістовне і т. ін. — А все-таки про кого це він ахінею ніс? — Та розхвалював твою нову повість (Ф. Маківчук); Верне всяку ахінею, Аж шипить чорнильний гад… (Д. Білоус); А то сидить в брилі, в кереї, З товстою книжкою в руках, І всім, бач, гонить ахінею І спорить о своїх правах! (І. Котляревський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Тут розсипатися в червоні грона, в криваві розірватись букви бунту, на землю не вернути вже ніколи.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger