вертеп[верте́п]

верте́п -у, ч. 1》 заст. Печера. 2》 тільки одн. Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п'єси. 3》 Сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін.

ВЕРТЕ́П, у, ч. 1. заст. Печера. В яких гаях? В яких ярах, в яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки? (Т. Шевченко); У вертепах, серед стрімких скель, почувся відгук (О. Кобилянська); Вифлеємський храм Різдва Христового, споруджений над вертепом, де народився Христос, є нині єдиним у світі, де богослужіння здійснюється ось уже шістнадцять віків (з наук.-попул. літ.). 2. Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п'єси. На Різдво з вертепом до панів ходила [бурса] (Я. Щоголів); Мотрi нагадувалися гарнi вечерi в Бахмачi, нагадався Святий вечiр, колядники, вертеп (Б. Лепкий); Вертеп як явище театрального мистецтва та літературної практики постав в Україні в добу бароко (з наук. літ.); Вертеп зберігся переважно на західноукраїнських землях у вигляді різдвяних вистав на релігійну тематику (з навч. літ.). 3. перен. Притулок або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін.; притон. Господарі .. пускались у трахомний відсвіт ресторацій і вертепів, де проживали останні банкноти і наживали розтління духу та немощі тіла (М. Стельмах); Підтримував [Марчелло] зв'язки з спекулянтами, міняйлами з П'яцца Колонна, місяцями пропадав у підозрілих вертепах (П. Загребельний).