веселий[весе́лий]

весе́лий -а, -е. 1》 Сповнений веселощів (у 1 знач. ), радісного, безтурботного настрою. || Який виражає веселощі (у 1 знач. ), радісний настрій. || Схильний до веселощів (у 1 знач. ). || Грайливий ( перев. про тварин). 2》 Який викликає веселощі (у 1 знач. ), радісний настрій своїм жартівливим змістом, бадьорою мелодією і т. ін. || Який викликає радісний настрій у зв'язку зі сприятливими обставинами. 3》 Приємний на вигляд, світлий, яскравий. 4》 у знач. ім. вес е лий, -ого, ч. , жарг. Гомосексуаліст.

ВЕСЕ́ЛИЙ, а, е. 1. Сповнений веселощів (у 1 знач.), радісного, безтурботного настрою. Така чорнобрива та ясноока .. А що весела була, жартівлива (Марко Вовчок); Ввійшов він до хати веселий, підспівуючи (П. Козланюк); Молода мати зовсім розгубилася: вона сподівалась, що з часом у них з Григорієм почнеться нове життя, веселе, безтурботне, легке, мов літній вітер, а виходило зовсім навпаки (П. Загребельний); // Який виражає веселощі (у 1 знач.), радісний настрій. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (І. Нечуй-Левицький); Збоку, за ріжком станціонного [станційного] двору, дзвеніли веселі дівчачі голоси (С. Васильченко); Шофер слухав і весела посмішка розсувала його губи аж до вух (О. Донченко); // Схильний до веселощів (у 1 знач.). – Що то за парубок хороший, роботящий .. Як веселого норову, то весело із ним і жити буде (Марко Вовчок); Ще ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор (М. Коцюбинський); // Грайливий, життєрадісний (звичайно про тварин). Потечуть веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть (Т. Шевченко); Далеко од берега грав в морі табун веселих дельфінів (М. Коцюбинський). 2. Який викликає веселощі (у 1 знач.), радісний настрій своїм жартівливим змістом, бадьорою мелодією і т. ін. Він почав веселого козачка, а сам смичок знов повернув на жалібну думу (І. Нечуй-Левицький); Ми пішли гуртом досить великим Серед жартів та розмов веселих (І. Франко); Моряк обірвав веселу пісеньку, круто обернувся до Марії (В. Кучер); // Який викликає радісний настрій у зв'язку зі сприятливими обставинами. І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Т. Шевченко); Їдуть козак з козачкою додому. О, весела, весела доріженька (Марко Вовчок). 3. Приємний на вигляд, світлий, яскравий. Під дубом на снігу горить огонь – великий, веселий, тріскучий... (С. Васильченко); Нові веселі, білі пароплави мали незабаром поплисти по річці (С. Скляренко); Кружало швидко піднімалося в небі, гарячіло, наливалося золотими барвами. І ось уже не можна дивитися на нього. Воно затопило весь простір веселим життєрадісним сяйвом (О. Бердник).