веселити
Дані Атласу
Значення
Викликати веселощі, розважати. По-сусідськи, згідно, гарно Проживав [Михайло] свій вік. Все веселий, хоч убогий, Других веселив (Фр., X, 1954, 173); Жартівливо-суворий тон Ніни ...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: веселити
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | веселю | веселимо / веселим |
| 2 особа | веселиш | веселите |
| 3 особа | веселить | веселять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | веселитиму | веселитимем / веселитимемо |
| 2 особа | веселитимеш | веселитимете |
| 3 особа | веселитиме | веселитимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| веселить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- весели́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т. ін.)
Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Якось не тішили моє око ані розлогі, яро-зелені, порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті .. шпилясті гори (М. Коцюбинський); Цькований, він (народ) тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський); Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак); Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар); Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби (Ю. Смолич); На ранок .. квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний); Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян).
Фразеологічний словник української мовиті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка
Радувати, приносити задоволення; викликати добрий настрій, спокій у кого-небудь. Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький); Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко); (Василь:) Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний); — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мовиті́шити о́ко й се́рце
Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський).
Фразеологічний словник української мовитішити (веселити) око (очі, зір і т.ін.)
Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Якось не тішили моє око ані розлогі, ярозелені порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті. . шпилясті гори (М. Коцюбинський); Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак); Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар); Цькований, він народ тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський); Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині і жовті фарби (Ю. Смолич); На ранок… квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний); Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Може, в людини горе, а їй велять іти розважати когось, веселити...
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)