весняний[весня́ни́й]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
весня́н и й - я н а , - я н е . Прикм. до весна 1), 2). Весняна пора . || Який буває, відбувається навесні. Весн я ний кат а р — тривале, хронічне захворювання кон'юнктиви ока, яке загострюється у весняні і літні місяці.
ВЕСНЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Прикм. до весна́ 1, 2; пов'язаний із весною. Летіть, летiть весняної доби Земля i кiнь, списи i корогви! (Ю. Яновський); Погожого весняного дня вони з матір'ю поралися на цій ділянці городу (Є. Доломан); Давидові спогади – зелені, весняні (А. Головко); // Який буває, відбувається навесні. Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних (Т. Шевченко); Березовий сік... Ніжний трунок весняний, Що годує і поїть ледь помітні бруньки (Л. Дмитерко); Всі післявоєнні роки Хівря з першого ж дня весняної сівби й до пізньої осені – в полі (Микита Чернявський); У піддашшi хмар мигнула перша весняна блискавка (Р. Андріяшик).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| весня́ні́й | жін., давальний |
| весня́на́ | жін., кличний |
| весня́ні́й | жін., місцевий |
| весня́на́ | жін., називний |
| весня́но́ю | жін., орудний |
| весня́но́ї | жін., родовий |
| весня́ну́ | жін., знахідний |
| весня́но́му | чол., давальний |
| весня́ни́й | чол., кличний |
| весня́ні́м | чол., місцевий |
| весня́но́му | чол., місцевий |
| весня́ни́й | чол., називний |
| весня́ни́м | чол., орудний |
| весня́но́го | чол., родовий |
| весня́но́го | чол., знахідний |
| весня́ни́й | чол., знахідний |
| весня́но́му | сер., давальний |
| весня́не́ | сер., кличний |
| весня́ні́м | сер., місцевий |
| весня́но́му | сер., місцевий |
| весня́не́ | сер., називний |
| весня́ни́м | сер., орудний |
| весня́но́го | сер., родовий |
| весня́не́ | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| весняная | жін., кличний |
| весняная | жін., називний |
| весняную | жін., знахідний |
| веснянеє | сер., кличний |
| веснянеє | сер., називний |
| веснянеє | сер., знахідний |
| веснянії | множина, кличний |
| веснянії | множина, називний |
| веснянії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- весня́ни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Весня́ни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- весня́ний [веис(‘)н'анией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і і [веис(‘)н'аний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
АНДРУХОВИЧ ЮРІЙ Дванадцять обручів Самотній друже, мов у ночі пояс, ти в таємниці світу оповитий. В цей вечір весняний ходи зі мною в корчмі на місяці горілку пити. Богдан—Ігор Антонич. I. Принагідні гості 1 У своїх листах з України Карл Йозеф Цумбруннен писав: "Усе, чого ми собі бажаємо, про що д…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger