весільний[весі́льний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
весі́льний -а, -е. 1》 Стос. до весілля (у 1 знач. ). Вес і льний б а тько — чоловік, який виконує на весіллі роль батька нареченого або нареченої. Вес і льна м а ти — жінка, яка виконує на весіллі роль матері нареченого або нареченої. 2》 у знач. ім. вес і льна, -ної, ж. Обрядова пісня, що виконується на весіллі.
ВЕСІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1 . Стос. до весілля (у 1 знач.). Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (І. Нечуй-Левицький); – Хоч, може, трохи із запізненням, але весільний подарунок я вам приготував (Д. Ткач); Коли бабуся десь у городі поралась чи в церкву ходила, я крадькома відчиняла скриню, діставала весільну фату мамину, приміряла її на себе (М. Руденко). 2. у знач. ім. весі́льна, ної, ж. Обрядова пісня, що виконується на весіллі. Далі йшли молоді, а за ними музики, бояри, дружки, дівчата і народ і співали весільної (О. Стороженко); Позаду співали Грицуневі весільної (В. Винниченко); Пройду усі околиці і росяні сади, Щоб гармоністи юні весільну знов заграли (А. Малишко).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| весі́льній | жін., давальний |
| весі́льна | жін., кличний |
| весі́льній | жін., місцевий |
| весі́льна | жін., називний |
| весі́льною | жін., орудний |
| весі́льної | жін., родовий |
| весі́льну | жін., знахідний |
| весі́льному | чол., давальний |
| весі́льний | чол., кличний |
| весі́льнім | чол., місцевий |
| весі́льному | чол., місцевий |
| весі́льний | чол., називний |
| весі́льним | чол., орудний |
| весі́льного | чол., родовий |
| весі́льного | чол., знахідний |
| весі́льний | чол., знахідний |
| весі́льному | сер., давальний |
| весі́льне | сер., кличний |
| весі́льнім | сер., місцевий |
| весі́льному | сер., місцевий |
| весі́льне | сер., називний |
| весі́льним | сер., орудний |
| весі́льного | сер., родовий |
| весі́льне | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- весі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Весі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- весі́льний [веис’іл'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…етіли навсібіч пір’їни екзотично пташиного одягу — пояси, стрічки, блискітки — щойно тепер Артур Пепа здогадався, що обидві мали на собі шати наречених, зі знанням діла підібраний весільний убір, тож вони мали що розплутувати, розшнуровувати, розв’язувати, розпускати й повільно розкидувати навколо себе (Артур зосередився на назвах окремих деталей вдяганки, але в голо…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger