вибивати
Дані Атласу
Значення
ви́б’ють; наказ, сп. ви́бий; док. 1. перех. Відокремлювати ударами від чого-небудь; поштовхами викидати, виламувати. В світлиці вибивають шибки. Щось тріснуло на весь будинок (Л...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вибиватимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| вибиватимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| вибиватимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| вибиватимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| вибиватиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| вибиватимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| вибиватиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| вибивано | |
| вибиваймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| вибивайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| вибивай | наказовий, однина, 2 ос. |
| вибивати | інфінітив |
| вибивала | минулий, жін. |
| вибивав | минулий, чол. |
| вибивало | минулий, сер. |
| вибивали | минулий, множина |
| вибиваємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| вибиваєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| вибиваєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| вибивають | теперішній, множина, 3 ос. |
| вибиваю | теперішній, однина, 1 ос. |
| вибиваєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| вибиває | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вибивать | інфінітив |
| вибива | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- вибива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб)
Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовивибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого
Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого). — Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер’янці та автори пашквільних (пасквільних) віршиків. Але ми з них швидко дурість вибиваємо (З. Тулуб); — Виб’ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб).
Фразеологічний словник української мовивибива́ти / ви́бити (дур (ду́рощі)) з голови́, без додатка
Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров); Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький); “Не ви мені, а я собі виберу пару”, — затялася (Орина) на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовивибива́ти / ви́бити ґрунт з-під ніг чиїх, у кого
Позбавляти кого-небудь упевненості, підтримки, опори в чому-небудь. Черговий по станції, дідок з пишними сивими вусами, пильно і підозріло глянув на Миколу .. — Що, відпустку дали? Він (Микола) міг би обійтись і без пояснень, але перше ж пряме запитання чергового якось одразу вибило ґрунт з-під його ніг (Д. Ткач).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
— Ви навіть не уявляєте, скільки це все коштувало: автомати, машини, десятки ящиків холостих патронів, скільки я набігався, щоб усе пробити, спонсори помагали, але все довелося вибивати самому, ну, на щастя, все вийшло бездоганно, а ви молодці, що приїхали, тут ще таке буде...
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger