вибирати[вибира́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
вибира́ти - а ю, - а єш, недок. , в и брати, -беру, -береш, док. , перех. 1》 Вирізняючи за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів. || Знаходити, визначати що-небудь як зручне, придатне для чогось (місце, час). || з кого . Надавати переваги кому-небудь, вважаючи кращим. 2》 Голосуючи, визначати ту чи іншу особу для виконання певних обов'язків. 3》 Витягати, вичерпувати і т. ін. що-небудь за кілька чи багато заходів. || розм. Брати, одержувати (гроші). 4》 Вибірково збирати врожай деяких сільськогосподарських рослин, які дозрівають неодночасно (плоскінь, льон, огірки) або яких треба виймати з землі за кілька заходів (картоплю). 5》 Робити заглибину в чому-небудь, виймаючи масу за кілька разів.
ВИБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БРАТИ, беру, береш, док. 1. що. Виділяючи за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів; відбирати краще з-поміж іншого. У великому довгому покої лежала висока купа кукурудзи, коло якої двоє робітників вибирали більші качани й вкидали до другого, меншого покою (Н. Кобринська); На руїнах молодиці Цілу цеглу вибирають (І. Вирган); Вибрала [Софія] з тих оздоб щонайкращі і взяла на себе (Леся Українка); // Знаходити, визначати що-небудь як зручне, придатне для чогось (місце, час). Не вибираючи дороги, проламуючи власним тілом живопліт із глоду й терну, Ничипір кинувся до Грицька (М. Руденко); Вибравши зручну хвилину, я ступив у стремено. Мить – і вже в сідлі (Ю. Збанацький); // кого, що, з кого – чого. Надавати перевагу кому-небудь. [Ганна:] Що мені? Хіба мені було з кого вибирати: у наймах зросла, з наймів і заміж пішла (М. Кропивницький); – Раніш побратися – це значить мати доросліших дітей, тобто краще їх виховати. Раніш побратися – це кращої пари собі вибрати (В. Підмогильний). 2. кого. Голосуванням призначати кого-небудь для виконання певних обов'язків. – Не мені бути вашим ватажком, вибирайте собі іншого (О. Стороженко); І одногласне [одноголосно], одностайне Громада вибрала гетьмана – Преславного Лободу Івана (Т. Шевченко); [Вітровий:] Як повернувся з армії, вибрали мене в правління і заступником голови призначили (О. Корнійчук). 3. що. Витягати, вичерпувати і т. ін. що-небудь за кілька або багато прийомів. Кинувся [Василь] помогти їй встати, тільки вона вже видряпалась і вибирала соломинки, що начіплялись їй у косу (Грицько Григоренко); Я сіті з моря вибираю Із сріблом трепетним живим (М. Нагнибіда); Вибрав [Федя] бляшанкою воду, що набігла за ніч крізь погано забиті шви між дошками [човна] (М. Трублаїні); // розм. Брати, одержувати (гроші). [Митродора:] Як тут гарно в садочку. Та й уродило добре цього року .. Ох, будемо грошики вибирати (В. Самійленко); Ліс іде за дурницю. А за його [нього], коли тільки з розумом продати, не двадцять [карбованців] вибереш (Панас Мирний). 4. що. Вибірково збирати урожай деяких сільськогосподарських рослин, які дозрівають неодночасно (плоскінь, льон, огірки і т. ін.) або купчасто плодоносять у землі (картопля, топінамбур і т. ін.). А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Т. Шевченко); Кілька днів тому зірвали квасолю.., а сьогодні вони вибирають картоплю (А. Шиян); При ручному збиранні льону спочатку вибирають в окремі горстки довгі стебла, а потім короткі (з наук. літ.); – Побіжи вибери свіжих огірочків та й заходжуйся коло вареників (І. Нечуй-Левицький). 5. що. Робити заглибину в чому-небудь, виймаючи масу за кілька або багато разів. Кузьмич припасував дошку.., потім показав, як треба вибирати пази (М. Руденко); Я по пруттю видряпався аж під вершок [стогу], вибрав там під самим вершком у сіні таку нору, щоб зовсім закрила чоловіка (І. Франко). (1) Ви́брати о́чі чиїсь, рідше кому – позбавити кого-небудь очей; осліпити. Коли йому вибрали очі, він заявив, що його годинник мав в собі ще один секрет (І. Франко); Невідомий співаче, твої вільнолюбні очі вибрав залізом хижий ординець (М. Стельмах). ◇ (2) Ду́шу вибира́ти / ви́брати – глибоко зворушувати, хвилювати. А дівки – розливом розливаються, всю землю цвітами [квітками] жури устилають, душу вибирають (Г. Хоткевич); Як же не любити було ту мережу [“Дніпроенерго”]? Всю душу вона вибрала... (О. Гончар).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вибира́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| вибира́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| вибира́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| вибира́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| вибира́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| вибира́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| вибира́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| виби́рано | |
| вибира́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| вибира́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| вибира́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| вибира́ти | інфінітив |
| вибира́ла | минулий, жін. |
| вибира́в | минулий, чол. |
| вибира́ло | минулий, сер. |
| вибира́ли | минулий, множина |
| вибира́ємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| вибира́єм | теперішній, множина, 1 ос. |
| вибира́єте | теперішній, множина, 2 ос. |
| вибира́ють | теперішній, множина, 3 ос. |
| вибира́ю | теперішній, однина, 1 ос. |
| вибира́єш | теперішній, однина, 2 ос. |
| вибира́є | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вибирать | інфінітив |
| вибира | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- вибира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вибира́ти, -бира́ю, -бира́єш; ви́брати, ви́беру, -береш; ви́бери, -берім, -беріть Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
душу вибирати / вибрати
Глибоко зворушувати, хвилювати. А дівки — розливом розливаються, всю землю цвітами жури устилають, душу вибирають (Г. Хоткевич); Як же не любити було ту мережу (“Дніпроенерго”)? Всю душу вона вибрала... (О. Гончар). хоч голки збирай, зі сл. видно, ясно. Дуже, надзвичайно. Ніч яка, Господи! місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай (М. Старицький); Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай (Б. Грінченко); // Ясний, світлий. Ніч місячна, хоч голки збирай (Нар. опов.). хоч голки вибирай. А ніч, як день, хоч голки вибирай, ані шелесне ніщо, собаки й ті замовкли, поснули (Дніпрова Чайка)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…ш, щоб я не заснув, та я попереджаю тебе, що я не говіркий. — Нічого, — відповіла риба, — аби ти слухав, я говоритиму за двох. З цього часу вони подружили. Риба допомагала рибалці вибирати добрі місця для ловитви, розповідала, що діється на воді й під водою, а рибалка ділився з нею турботами. Невдовзі риба знала не тільки ймення й уподобання усіх його дітей і жінки,…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger