вибори[ви́бори]

ви́бори -ів, мн. Обрання шляхом голосування депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін. Альтернат и вні в и бори — вибори посадової особи в який-небудь орган з двох або більше конкуруючих між собою кандидатів. Безпер е чні в и бори — існуючий в деяких країнах порядок проведення виборів, якщо зареєстрований лише один кандидат. Додатк о ві в и бори — вибори окремих депутатів замість тих, що вибули в період між загальними виборами.

ВИ́БОРИ, ів, мн. Обрання голосуванням депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін. [Учитель:] Оце тижнів через два у нас мають бути вибори попечителя школи (М. Кропивницький); Говорили про наступні вибори до Верховної Ради, про сільські справи (П. Панч). △ (1) Альтернати́вні ви́бори – вибори посадової особи з двох або більше конкуруючих між собою кандидатів. У наше політичне життя увійшли альтернативні вибори, яких тривалий час не знало українське суспільство (з наук.-попул. літ.); (2) Безальтернати́вні ви́бори – вибори посадових осіб без наявності конкурентів, суперників. Безальтернативні вибори в деяких країнах носили характер фарсу і використовувалися як інструмент масової легітимізації режиму (з наук.-попул. літ.); (3) Двоступене́ві ви́бори – поширені в деяких країнах непрямі вибори, за яких громадяни делегують зі свого середовища уповноважених, а уповноважені обирають депутатів. В окремих етнічно неоднорідних суспільствах поширені двоступеневі вибори (з наук.-попул. літ.); (4) Непрямі́ ви́бори – вибори, за яких обрання депутатів у представницькі органи здійснюється голосуванням не самих виборців, а лише їх представників. Непрямі вибори завжди менш демократичні (з газ.); (5) Прямі́ ви́бори – вибори, за яких обрання депутатів у всі представницькі органи здійснюється безпосередньо виборцями. Центральною фігурою в системі вищих органів державної влади став президент, який обирається прямими виборами (з навч. літ.); (6) Триступене́ві ви́бори – поширені у багатьох країнах непрямі вибори, за яких громадяни обирають зі свого середовища уповноважених, уповноважені – кандидатів, лише останні обирають депутатів. У Франції триступеневі вибори сенаторів: спочатку обираються муніципальні радники, потім вони зі свого середовища обирають представників у виборну колегію і, нарешті, ці представники беруть участь у виборах сенаторів (з наук.-попул. літ.).