вибігати[ви́бігати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
I в`ибігати -аю, -аєш, док. 1》 перех. Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці чи в багатьох місцях. 2》 неперех. Пробігати певний час. 3》 перех. Бігаючи, придбати, дістати що-небудь. II вибіг`ати - а ю, - а єш, недок. , в и бігти, -іжу, -іжиш, док. 1》 Бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь. 2》 Виливатися, витікати з якої-небудь посудини під час кипіння. 3》 Бігом підніматися куди-небудь. 4》 перен. Простелятися звідки-небудь кудись.
ВИ́БІГАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці або в багатьох місцях. Надибав [Хапко] на ріжок [вулиці], от і другий, п'ятий – катма грека. Мало не все місто вибігав та вишукав (Марко Вовчок); Христя, вибігавши увесь базар, побігла знову додому (Панас Мирний). 2. Пробі́гати певний час. Тепер вони [хлоп'ята] цілий день вибігають та вигуляють по улицях... (Панас Мирний). 3. що. Бігаючи, придбати, дістати що-небудь. [Гапка:] Із самого ранку товчусь, обід зварила, заполочі вибігала (Ю. Яновський); Скажете: але ж в аптеках немає тих трав. По-перше, може й справді доведеться побігати. По-друге, якщо нічого не вибігаєте, то краще на якийсь час відкласти це лікування (з газ.). ВИБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БІГТИ, іжу, іжиш, док. 1. Бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь. Настуся вибігає заплакана з хати (Т. Шевченко); З охоплених вогнем вулиць вибігали на околицю люди (П. Кочура); На перон вибігло двоє військових (Ю. Яновський); Син твій вибіжить з хати, простягне малі рученята (А. Малишко). 2. Виливатися, витікати з якої-небудь посудини під час кипіння. Що з горшка вибіжить, то не позбираєш (Номис); [Степан Демидович:] Ось сідай лиш, Гапко. [Гапка:] Нема часу, борщ вибіжить (В. Самійленко). 3. Бігом підніматися куди-небудь. Макс вибігає на саму гору сходів (В. Винниченко); Коні вибігли на гору, пішли підтюпцем (М. Коцюбинський); Командир і комісар вибігли на верхню палубу і пройшли повз Марка (М. Трублаїні). 4. перен. Простелятися звідки-небудь кудись. З другого боку [залізниці] одразу здіймається сопка, а просто – ще ближче – рівчак вибігає з паді (М. Трублаїні); У село вони продерлися глухою стежкою, яка вибігала з балки (П. Панч); Дорога з яру вибігла на рівнину (В. Минко).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 29 форм · VESUM
Інфінітив: вибігати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | вибігаю | вибігаємо / вибігаєм |
| 2 особа | вибігаєш | вибігаєте |
| 3 особа | вибігає | вибігають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | вибіга́тиму / вибігаю | вибіга́тимем / вибіга́тимемо / вибігаємо / вибігаєм |
| 2 особа | вибіга́тимеш / вибігаєш | вибіга́тимете / вибігаєте |
| 3 особа | вибіга́тиме / вибігає | вибіга́тимуть / вибігають |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вибігать | інфінітив |
| вибіга | майбутній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- ви́бігати дієслово доконаного виду вибіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- I [виб'ігатие] -айу, -йеиш, док. II [виб'ігати] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…у Не чинили. Та не раз Бачив я, що попід брами Лис мишкує,— все за нами Своїм хижим оком пас. Я сі штуки добре знаю, Своїм дітям повідаю: "Стережіться, крий вас біг! В ліс мені не вибігати, Бо там ворог наш зубатий, Він життя вас збавить всіх." Аж тут раз стук-стук до брами: В волосянці перед нами Став Микита, як монах, Повітав нас благодаттю І з цісарською печаттю…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)