вигнати
Дані Атласу
Значення
виганя́ти.
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| виженемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| виженем | майбутній, множина, 1 ос. |
| виженете | майбутній, множина, 2 ос. |
| виженуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| вижену | майбутній, однина, 1 ос. |
| виженеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| вижене | майбутній, однина, 3 ос. |
| вигнано | |
| виженім | наказовий, множина, 1 ос. |
| виженімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| виженіть | наказовий, множина, 2 ос. |
| вижени | наказовий, однина, 2 ос. |
| вигнати | інфінітив |
| вигнала | минулий, жін. |
| вигнав | минулий, чол. |
| вигнало | минулий, сер. |
| вигнали | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вигнать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- ви́гнати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ви́гнати, ви́жену, -женеш Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого
Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого). — Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер’янці та автори пашквільних (пасквільних) віршиків. Але ми з них швидко дурість вибиваємо (З. Тулуб); — Виб’ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб).
Фразеологічний словник української мовивибива́ти / ви́бити (дур (ду́рощі)) з голови́, без додатка
Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров); Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький); “Не ви мені, а я собі виберу пару”, — затялася (Орина) на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовивиганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого
1. Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою. Вона підійшла до мене, подивилася, як вправно я маніпулюю кнопками в пульті, як виганяю сьомий піт з нетямкуватого Кривцуна (П. Загребельний). 2. безос. Хто-небудь дуже виснажується, втомлюється від напруженої або дуже важкої роботи, діяльності. — А ось я, наприклад, не можу (їхати) в іншому вагоні. Навіть купейний мене не влаштовує. Хоч, мушу вам сказати, і нелегко даються ці м’які. Сім потів з тебе вижене, поки оббілетишся (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовивибивати / вибити (вигнати) дур (дурощі, дурість) з кого-чого
Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого). — Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер'янці та автори пашквільних пасквільних віршиків. Але ми з них швидко дурість вибиваємо (З. Тулуб); — Виб'ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб). вибивати / вибити (дур, дурощі) з голови, без додатка. Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров); Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький); Не ви мені, а я собі виберу пару, — затялася Орина на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М. Стельмах).
Фразеологічний словникПриповідки
Гони, Грицю, поза хрест
Забирайся звідси і то скоро.
Приповідки або українсько-народня філософіяГонять, як собаку з христин
На христини, чи іншу оказію пхаються собаки, бо чують мясну страву, а їх женуть геть, щоб не докучали.
Приповідки або українсько-народня філософіяПопові дзвонять, а попадю з села гонять
Невідрадне положення попаді по смерті свого чоловіка.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
— За що? — За пияцтво і разврат! Білинкевич полегшено засміявся, певно, й справді настрашився, що можуть вигнати.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger