вигравати[виграва́ти]

виграва́ти виграю, виграєш і заст. виграваю, виграваєш, недок., виграти, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Здобувати, одержувати що-небудь завдяки певній грі, розігруванню лотереї і т. ін. 2》 перех. і неперех. Добиватися перемоги, позитивного результату в чому-небудь. || Добиватися певної економії у чому-небудь. Виграти час. 3》 неперех. Одержувати якусь перевагу, ставати кращим. 4》 тільки недок., перех. і неперех. Грати на музичному інструменті щось; грати певний час. 5》 тільки недок., неперех., перен. Рухатися в різних напрямках енергійно, грайливо (про риб, комах і т. ін.). || Гарцювати на коні. || Рухатися дуже швидко, в різних напрямах, бушувати (про вітер, хвилі і т. ін.). 6》 тільки недок., неперех., перен. Перебувати в діяльному, збудженому стані. 7》 тільки недок., неперех., перен. Переливатися барвами. || Блищати, сяяти, відбиваючись у чомусь. || Вирізнятися яскравим кольором, кольорами. || Освітлювати рухливими плямами (про проміння, світло). || Перебувати в русі, робитися більш або менш виразним. 8》 Те саме, що виграватися 1).

ВИГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, заст. грава́ю, грава́єш, недок., ВИ́ГРАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Здобувати, одержувати завдяки певній грі, при розігруванні лотереї і т. ін. – І нащо ти граєш в карти, коли ти більше програєш, ніж виграєш? – спитала вона (І. Нечуй-Левицький); [Юхим:] А ви не грали? [Харитон:] Та я ж виграв! Аж тринадцять копійок виграв... (М. Кропивницький); Я знав, що премію вигра [виграє] в кожнім разі не Стефензон (В. Винниченко); В павільйоні ревла корова, яку можна було виграти в лотерею за десять копійок (Ю. Смолич). 2. що і без прям. дод. Добиватися перемоги, позитивного результату в чому-небудь. Україна повинна вміло вигравати в гострій конкурентній боротьбі, своєчасно знаходити і займати свої ніші на світових ринках (з наук. літ.); Всі, хто виграв у війні, чужі мені, хто нажився в ній грабунками, вигадками, випадково (О. Довженко); – І тобі не шкода, що ти не виграла в жоднім змаганні? (О. Іваненко); // Добиватися певної економії у чому-небудь. Щоб виграти кілька секунд і тим часом зосередитись, Ніна потяглась рукою за зошитом (О. Донченко); Вона глянула назад, щоб побачити, скільки метрів виграла на цьому маневрі (Ю. Смолич). 3. Одержувати якусь перевагу, ставати кращим. Кофта була обшита малиновим оксамитом, при котрому дуже вигравав її [дівчини] смуглявий вид та темні виразні очі (І. Нечуй-Левицький); – Коли опрацювати [наукову працю], так би мовити, художньо, вона тільки виграє від цього (Іван Ле). 4. тільки недок., що і без прям. дод. Грати на музичному інструменті; грати певний час. І військо, як море, З знаменами, з бунчугами [бунчуками] З лугу виступало Та на трубах вигравало (Т. Шевченко); Вона хутко відкрила кришку [піаніно], вдарила кілька акордів, потім, захопившись, вигравала легеньку прелюдію (Олесь Досвітній); На Робітничій вулиці .. вигравала музика (С. Чорнобривець); // Відтворювати якусь мелодію (про музичні інструменти). Катеринка грає, грає-виграває, а розпука вулична – де? (М. Хвильовий). 5. тільки недок., перен. Рухатися в різних напрямках енергійно, грайливо (про риб, комах і т. ін.). – Піду над воду, спущуся над саму річку, полюбуюся як риба виграє.., – думає Христя (Панас Мирний); Бджоли вигравали проти сонця (В. Кучер); // Гарцювати на коні. Вигравали козаки на конях, мов хвилі на морі (І. Нечуй-Левицький); А на нашій вулиці все рівно та рівно, Вигравали парубки вороними кіньми (О. Воропай); // Рухатися дуже швидко, у різних напрямках, бушувати (про вітер, хвилі і т. ін.). Диміли вдалині сині гори, вигравав внизу, скільки оком кинеш, швидкоплинний Дністер (з легенди); Вітер віє-виграває (Л. Глібов). 6. тільки недок., в чому, перен. Перебувати в діяльному, збудженому стані. Виграє у м'язах сила, Ідемо плече в плече (В. Бичко). 7. тільки недок., чим і без дод., перен. Переливатися барвами. Багато прибрана вітрина вигравала блиском золота, жаринками коштовних камінців, тьмяним полиском срібла й дзеркальним світлом нікелю (В. Кучер); Сніжок під ногами поскрипує .. А як він виграє на світлі всіма барвами! (П. Колесник); // Блищати, сяяти, відбиваючись у чомусь. Місяць виграє на темних шибках вікон (Панас Мирний); // Виділятися яскравим кольором (кольорами). Мальований комин вигравав усіма фарбами (Я. Качура); – Уже... Защебетала, – милуючись дружиною, на щоках якої вигравав здобутий біля печі рум'янець, добродушно промовив Горбатюк (М. Руденко); // Освітлювати рухливими плямами (про проміння, світло). Воно [сонце] вигравало райдужними зайчиками на стінах (Ю. Мокрієв); // Перебувати в русі, робитися більш або менш виразним. На її обличчі вигравала щаслива посмішка (Олесь Досвітній); Від кожного поруху під жупаном йому вигравали тугі м'язи (П. Панч). 8. Те саме, що виграва́тися 1. Пиво виграє (Сл. Гр.). (1) Виграва́ти / ви́грати час – створювати або мати сприятливі умови для того, щоб вчасно чи швидше встигнути здійснити, виконати що-небудь. Вони [в'язні] .. барилися, гузалися [возилися] то з мисками, то з ложками – вони вигравали час для своїх бідолашних товаришів (І. Багряний); Він [ворог] виграв деякий час, поки Андрій та Михайло зупинилися біля свого товариша перевести дух і глянути, що з ним (М. Трублаїні); Гра́ти (виграва́ти, горі́ти, ся́яти і т. ін.) перели́вами див. гра́ти. ◇ (2) Виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому, рідко – бити кого-небудь по зубах. [Хома:] Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров); (3) Ви́грати / виграва́ти бій – домогтися, досягти свого; дістати перевагу в чому-небудь. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче [переможцю], не ти, Захар їй [Ганні] дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко); Мандруй з яскравою зорею, в житті лиш вигравай ти бій! (із журн.); (4) Ви́грати ко́зиря – досягти, домогтися чого-небудь вигідного для себе. Але хто справді є ці “індуси”? Кого можна докладно про це розпитати? До того ж і йому раптом закортіло в цій справі виграти козиря (Іван Ле).