видавати[видава́ти]

видава́ти -даю, -даєш, недок., видати, -дам, -даси, док., перех. 1》 Давати, відпускати на руки що-небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що-небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. || Передавати кого-небудь силою, проти його волі, переслідувачеві, ворогові. 2》 перев. зі сл. заміж, також за кого. Одружувати, дозволяти дівчині або примушувати її одружитися. 3》 Видобувати з надр землі або виготовляти на виробництві (яку-небудь продукцію). || розм. Давати якусь кількість сільськогосподарської продукції (про певну ділянку і т. ін.). 4》 Утворювати звук за допомогою відповідних органів (про людей, тварин). || Утворювати звук ударом, проходженням струменя повітря крізь вузький отвір і т. ін. (про предмети). 5》 Випускати в світ друковані твори. 6》 Робити відомим, розкривати, показувати, виявляти якусь особливість, стан. || Викривати, виказувати кого-небудь, розголошувати таємницю. 7》 за кого – що. Удавати з себе кого-небудь. || Видавати не за того або за те, хто або що є насправді. 8》 Офіційно оголошувати (про накази, розпорядження і т. ін.).

ВИДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВИ́ДАТИ, ам, аси, док. 1. що. Давати, відпускати на руки що-небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. По цілих днях він [Прокіп] вештавсь од стодоли до стайні, од обори на тік, видавав челяді харч, коням обрік та зерно птиці (М. Коцюбинський); Він [кок] сам видає по дві цибулини в день кожному бійцю (В. Кучер); // Давати якийсь документ або що-небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або виділення. Бродовський вилаяв бурлак, одлічив і видав гроші і вилічив за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); – Коли платні не можна збільшити, видайте премію (О. Донченко); Всім [студентам], зважаючи на їхнє звання курсантів, видали обмундирування командирське (О. Гончар); // Передавати кого-небудь силою, проти його волі, переслідувачеві, ворогові. – Чи не думають вони для врятування себе самих видати мене в руки станового? (І. Франко). 2. кого, також за кого. Одружувати дочку, сестру та ін. У травні 1524 року Сулейман оголосив, що сестру свою Хатіджу, славну в усіх землях красою, розумом і благородством, видає за великого візира Ібрагіма-пашу (П. Загребельний); Через два роки видала Яресьчиха Мокрину за молодого кучера в лісництво (О. Гончар). 3. що. Виготовляти, випускати (яку-небудь продукцію, вироби і т. ін.); представляти як результат роботи, пошуків і т. ін. Всі розрахунки точні в мартенівський цех ідуть, і пробну гарячу плавку мартенівці видають (Я. Шпорта); – Ви тільки глянули б, що робилося, як видали на-гора першу вагонетку руди. Свято з усіх свят: квіти, музика, промови!.. (Д. Ткач); // розм. Давати якусь кількість сільськогосподарської продукції (про певну ділянку, грядку і т. ін.). Кілька поменших порічин, не покритих лісом, надавалися до хліборобства і видавали щороку багаті збори вівса, ячменю і проса (І. Франко). 4. що. Утворювати звук за допомогою відповідних органів (про людей, тварин). Русалка в очереті видає глухий стогін досади і зника в тумані (Леся Українка); Лютий, хижий птах-шуліка, гостродзьобий, превеликий, злісний клекіт видає й лебедицю білу б'є (Н. Забіла); // Утворювати звук ударом, проходженням струменя повітря крізь вузький отвір, щілину і т. ін. (перев. про предмети). Ноги в них [в'язнів], напевно, пообмотувані ганчір'ям, щоб не тупотіли. Вони не видають ні звуку (І. Багряний); Великий дзвін на каховській дзвіниці надколений, і звук він видає короткий, хряпаючий (О. Гончар). 5. що. Випускати друковані твори. Ось гранки – збірку лірики видаю (А. Головко); Його дружина збирається видавати газету (М. Сиротюк); Якби я видавала її [книжку] тепер, то видала б інакше (Леся Українка). 6. кого, що. Робити відомим, розкривати, показувати, виявляти якусь особливість, стан. Я знаю, про що зараз думає мама: її видають тяжкі зітхання (М. Чабанівський); Вимова видає в ньому грузина (В. Собко); Коли ж його ранило люто в плече, Затиснуті губи не видали муку (А. Малишко); // Викривати, виказувати кого-небудь, розголошувати таємницю. – Ви що ж мовчите? Не хочете видавати своїх спільників? (І. Цюпа); Нас видали свої. Легким хотіли коштом відкупитись (Л. Костенко). 7. кого, що за кого – що. Представляти не тим, хто або що є насправді. Він [Ісус Христос] же промовив до них [фарисеїв]: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота (Біблія. Пер. І. Огієнка); Вже восени поселив [Улас] Марину у баби-шептухи, наказавши, щоб вона себе видавала за його небогу Пріську (Панас Мирний); Ми можемо тільки припускати, але припущення видаємо за знання (В. Підмогильний); Не обминув драматург І. Карпенко-Карий і тогочасних судових порядків з їх хабарництвом та крючкотворством, що панівні класи видавали за правосуддя (з наук. літ.). 8. що. Офіційно оголошувати (про накази, розпорядження і т. ін.). Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України (з мови документів); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей). 9. що, розм. Робити, повідомляти що-небудь несподіване, незвичайне, смішне. – Кльова [гарна] скубенточко [студенточко], – видаю молодіжний текст, – не виламуйся, бачили таких (А. Крижанівський); – Видаю свіжий анекдот (із журн.). (1) Видава́ти / ви́дати в світ – публікувати, друкувати що-небудь (про друковану продукцію). У 1918 році три українських видавництва (полтавське, харківське й вінницьке) вдавалися до мене з запросинами написати спомини про Михайла Драгоманова: бажали їх видати в світ (Олена Пчілка); (2) Видава́ти (викрива́ти) / ви́дати (ви́крити) таємни́цю (секре́т) – виказувати, повідомляти кому-небудь те, що не підлягає розголошенню. Йому [посередникові] дозволяється дати пораду, але ні в якому разі не заступати ініціативи когось з командирів і не викривати жодної таємниці супротивної сторони (М. Трублаїні); Соромилась [Марта Кирилівна] говорити далі, щоб не видати секрету (І.…