Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · В

видирати

дієслово · «ВИДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДЕРТИ і ВИ́ДРАТИ, деру, дереш, док., перех. 1. Рвучи, відділяти, відокремлювати що-небудь від цілого. — Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія22 форми
готовоНаписання і вимова2 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія48 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
готовоФразеологія4 вирази
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад5 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

ВИДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДЕРТИ і ВИ́ДРАТИ, деру, дереш, док., перех. 1. Рвучи, відділяти, відокремлювати що-небудь від цілого. — Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш...

Морфологія

дієслово · 22 форми · VESUM

Інфінітив: видирати

теперішній
ОсобаОднинаМножина
1 особавидираювидираємо / видираєм
2 особавидираєшвидираєте
3 особавидираєвидирають
майбутній
ОсобаОднинаМножина
1 особавидиратимувидиратимем / видиратимемо
2 особавидиратимешвидиратимете
3 особавидиратимевидиратимуть
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма
коротка форма
ФормаПозначка
видиратьінфінітив
видиратеперішній, однина, 3 ос.

Написання і вимова

Правопис
видира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929
Видира́ти, -дира́ю, -дира́єш; ви́дерти, -деру, -дереш, -деруть; ви́дер, -дерла, -дерли; ви́дерши Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:
смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось
ВИРИВА́ТИсмикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогосьРВА́ТИВИСМИ́КУВАТИВИСМИКА́ТИВИСКУ́БУВАТИВИША́РПУВАТИВИПРУ́ЧУВАТИВИПРУЧА́ТИперев. про руки, ногиВИЩИ́ПУВАТИперев. про рослиниви́рватирвону́тиви́смикнутиви́скубативи́скубтиви́дертиви́дративи́шарпнутиви́щипати
брати в когось що-небудь насильно
ВІДБИРА́ТИбрати в когось що-небудь насильноЗАБИРА́ТИВІДНІМА́ТИВІДІЙМА́ТИВИЛУЧА́ТИРЕКВІЗУВА́ТИВИРИВА́ТИВИХО́ПЛЮВАТИВИХВА́ЧУВАТИвідібра́тизабра́тивідня́тивідійня́тизага́рбативи́лучитиви́дертиви́дративи́рвативи́хопитиви́хватити
шляхом клопотання
ДІСТА́ТИДОБУ́ТИЗДОБУ́ТИРОЗДОБУ́ТИУЗЯ́ТИДОБУ́ТИСЯЗАПОПА́СТИДОСТА́ТИПРИХОПИ́ТИПРИХВАТИ́ТИВИ́ШКРЯБАТИДОП'ЯСТИ́ДОПНУ́ТИДОСКО́ЧИТИПРИЗАПА́СИТИПРИЗАПАСТИ́ПЕРЕХОПИ́ТИОРГАНІЗУВА́ТИРОЗСТАРА́ТИСЯУСТАРА́ТИПОСТАРА́ТИЗДОБУ́ТИСЯВИ́ДЕРТИВИ́ДРАТИВИ́РВАТИВИ́КЛОПОТАТИшляхом клопотанняРОЗЖИ́ТИСЯРОЗГОРЮВА́ТИСЯРОЗГОРЮВА́ТИРОЗГО́РИТИна що, розм. — перев. шляхом позички, купівлідістава́тидобува́тиздобува́тироздобува́тибра́тидобува́тисязапопада́тидостава́типрихо́плюватиприхва́чувативишкря́буватиперехо́плюватиорганізо́вуватистара́тисястара́тиздобува́тисявирива́тирозжива́тися
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

баньки́)

1. кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, власні інтереси або заступаючись за когось. Зо Славком хотіла (Пазя) лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович); (Зінька:) Підійди ближче! Підійди!.. Я тобі баньки видеру і пащеку роздеру! (М. Кропивницький); — Ото був старий! Теж штукар! Іде в аптеку, і яструбок на плечі: не чіпай, мов, мене, бо й очі повидираю!.. (О. Гончар); — І не подивлюсь у той бік, де йдеш; очі тобі видряпаю, як приступиш на крок до мене! (О. Кобилянська); — Нам не слід в чуже гніздо мішатися. Коли б хто прийшов до тебе та сказав: Насте! чого ти так з дітьми поводишся,— що б ти тому заспівала? Адже ж і очі видрала? (Панас Мирний); (Павло:) Прощай, село, прощайте, дівчата й молодиці! Кого-то ви без мене кохатимете, за кого одна одній очі видиратимете?.. (М. Кропивницький).

Фразеологічний словник української мови

о́чі з ло́ба повидира́ти

— Ну... а як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (М. Коцюбинський). 2. за що. Настирливо, не гребуючи жодними засобами, домогтися свого. — Не вміє правити за свої ліки. Інша очі видерла б, а ця за спасибі старається (М. Стельмах); Думає (мати), що не скаредний син, такий і Тимофій був — за копійку не видряпає очі (М. Стельмах).

Фразеологічний словник української мови

видира́ти / ви́дерти ду́шу (з ті́ла) у кого і без додатка

Жорстоко знущатися з кого-небудь, мордуючи, доводячи до смерті. — Тимофію,— наздогнала його в сінях.— Ви б не їхали на ніч. Банда Гальчевського тепер лютує. За землю душі видирає,— так сказала, начебто і не знав Тимофій, що робиться навкруги (М. Стельмах); — Їй-богу, так! Їй-богу, так! — репетує кругом сірома.— Проклятії кармазини швидко видеруть у нас душу з тіла, не то що! (П. Куліш).

Фразеологічний словник української мови

видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) у кого, кого і без додатка, несхв

Силоміць забирати, віднімати що-небудь у когось. — Ґазда.., а в бінної (бідної) удови з рота видираєш (Г. Хоткевич); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман..— Ціпов’яз з зубів видер мені ниву! (М. Коцюбинський); Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Н. Рибак); (Одарка:) Нехай віддасть хустку. Я в нього (Олексія) з горла видеру... (Г. Квітка-Основ’яненко).

Фразеологічний словник української мови

Літературні засвідчення

Франко І. · Іван Франко. Вівчар · 1856
Але опока тверда, скупа і тільки по не­великому шматочку дає собі видирати частки свойого тіла.
literary_fts · 3e1b9a79_c0000

Джерело: literary_fts

Переклад

видирати
pluck outpull outwrenchdrawtear

Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)