видко
Дані Атласу
Значення
1. присудк. сл. Те саме, що ви́дно 1, 2. Галя вже знала, що козакова хата стоїть недалечко від церкви, з віконечок видко Дніпро (Вовчок, I, 1955, 320); Видко село, горять шибки ...
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| видко |
Написання і вимова
- Правопис
- ви́дко присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ви́дко і ви́дно, присл. ви́дно і ви́дко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)) не ви́дно
1. Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т. ін.). — Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник); Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник); Як от інколи схопиться заверюха (завірюха) — громом гримить, вітром бурхає, світу Божого не видно (П. Куліш).
Фразеологічний словник української мовисві́та не ви́дко
Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський). 2. за ким—чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Зійшли на дно. А на дні так же видко, як і вгорі. Тільки бур'ян густіший та трава, як очерет, вище голови така, що не продерешся, та купки. Лазимо, спотикаємось. Нема води. Потім набрели на ковбаню... Як ми туди не вшелепались!? Коли це як не гуркне, як не затупотить якась сатана — і пішла тріщати. Нерпа заскавчала та під ноги.…
Джерело: literary_fts