виділятися[виділя́тися]

виділя́тися - я юся, - я єшся, недок. , в и ділитися, -люся, -лишся, док. 1》 Відокремлюватися від кого-, чого-небудь, виходити з якогось середовища, утворюючи певну групу. 2》 Бути, ставати помітнішим, ніж інші предмети, явища і т. ін., робитися виразнішим для сприймання зором, слухом. || Вирізнятися якими-небудь якостями з-поміж когось, чогось. 3》 Відокремлюватися для самостійного життя, одержавши частку майна. 4》 Виходити звідкись назовні, видалятися (з організму, з якоїсь сполуки). 5》 тільки недок. Пас. до виділяти .

ВИДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ДІЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Відокремлюватися від кого-, чого-небудь, виходити з якогось середовища, утворюючи певну групу. Гострі суперечки розколювали громаду, з неї виділялися сміливі борці, до них приєднувалися .. багато й тих, які воювали у військах Острозького (Іван Ле); Що з радикалів певна частина виділиться в чисто соціал-демократичну фракцію, сього я давно ждала (Леся Українка); З гурту, що стояв ближче до машини, хутко виділилося з три десятки нестарих селян (Г. Епік). 2. Бути, ставати помітнішим, ніж інші предмети, явища і т. ін., робитися виразнішим для сприймання органами чуття. Обидві царівни стоять який [якийсь] час нерухомо, їх чорні постаті різко виділяються в місячному світлі (Леся Українка); В хвилі вигуків особливо дзвінко виділялися дитячі голоси (Іван Ле і О. Левада); // Відрізнятися якими-небудь якостями, рисами серед когось, чогось. Невисокого росту, круглолиця, чорнява.., вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялася серед своїх товаришок (Панас Мирний); Сам він навіть серед надстроковиків виділяється своєю підтягнутістю та бравим молодецьким виглядом (О. Гончар); Мода за своєю природою – це прагнення людини самоствердитися, виділитися (з газ.). 3. Відокремлюватися для самостійного життя, одержавши частину майна. Микола розумів, що в батьківській хаті його родині життя не буде: треба виділятися (із журн.); Значний процент у селах Бойківщини однопоколінних сімей, які складаються з літнього подружжя – чоловіка і жінки, діти яких виділились і живуть окремо (з наук. літ.). 4. Виходити звідкись назовні, видалятися (з організму, з якоїсь сполуки і т. ін.). Соляна кислота має різкий запах хлороводню, бо з неї виділяються молекули цього газу (з навч. літ.); При засолюванні помідорів у скляних балонах їх прикривають і так залишають на 8–10 днів, поки пройде основний період бродіння й виділяться гази (з наук.-попул. літ.). 5. тільки недок. Пас. до виділя́ти. Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед пояснюваним словом, комою, як правило, не виділяється (з навч. літ.); Землі, які не вважаються особливо цінними для сільськогосподарського використання, виділяються під забудову (з газ.).