виділяти[виділя́ти]

виділя́ти - я ю, - я єш, недок. , в и ділити, -лю, -лиш, док. , перех. 1》 Відокремлювати кого-, що-небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2》 Вирізняти кого-, що-небудь з-поміж інших, зосереджувати увагу на комусь, чомусь. || Робити що-небудь помітним. 3》 Віддавати, передавати кому-небудь у власність частину майна. || кого , заст. Відокремлювати, передавши у власність частину майна. 4》 Видаляти, виводити назовні з організму що-небудь.

ВИДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДІЛИТИ, лю, лиш, док. 1. кого, що. Відокремлювати кого-, що-небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. Яків наказав із зібраних грошей виділити і роздати бідноті десять тисяч карбованців (А. Шиян); Капітану Сидорчукові наказувалось негайно виділити по одній роті зі складу третього й четвертого батальйонів (Ю. Бедзик); // Висувати зі свого середовища. Депутацію виділяти, одначе, не довелось (О. Гончар); Народ виділяє з-серед себе здібніших людей, які репрезентують його іншим народам, світові (Р. Іваничук). 2. кого, що. Вирізняти кого-, що-небудь серед інших, зосереджувати увагу на комусь, чомусь. Учитель перші дні поводився з нею трохи делікатніше, ніж з іншими, дедалі ж переставав виділяти її серед інших (С. Васильченко); Капітан вклонився до всіх, нікого не виділяючи (О. Полторацький); Вітчизняні й зарубіжні вчені виділяють у межах якогось одного народу кілька субетнолінгвістичних, етнографічних, регіональних груп (з навч. літ.); // що. Робити що-небудь помітним. Розрядкою рекомендується виділяти невеликі частини тексту підручників – ключові слова, винятки із правил тощо (з наук.-попул. літ.); Очі янгола художник виділив, використавши білосніжну та фіолетову барви на тлі небесної блакиті (із журн.). 3. що. Віддавати, передавати що-небудь у користування, володіння. Ворохобна орда одноголосно ухвалила виділяти Андрієві додаткову пайку щодня і просити його, аби він був такий ласкавий і розказував усе, що знає (І. Багряний); Свого часу білогвардійці та їхні покровителі з боку Антанти пропонували Яворницькому виїхати на Захід. Цілий пароплав виділяли йому для евакуації музейних цінностей (О. Гончар); – Може, ти хочеш, щоб я й тобі виділив твою частку поля, як Карпові? (І. Нечуй-Левицький); // кого, заст. Відокремлювати, звичайно передавши у власність частину майна. – Як хто з дійшовшої до свого зросту дітвори забажає одружитися або заміж вийти, того ми зараз виділяємо, щоб не було тісноти між нами (Панас Мирний). 4. що. Видаляти, виводити назовні що-небудь (з організму, зі свого складу і т. ін.). В атмосферу висіяли спеціальні бактерії, які жадібно поглинали вуглець, виділяючи кисень (А. Дімаров); Якось помітили, що ікона [Матері Божої] виділяє краплі прозорої рідини і мовби самоочищується (Ю. Винничук); За шість місяців буковий гай площею в один гектар виділяє близько трьох тисяч тонн води (із журн.).