визнання

іменник · «1. Дія за знач. ви́знати 1-3. — Визнання нас французами — питання днів. — А що нам з того визнання? Яка користь? — Як це! — навіть посміхнувся Павло. — Та вже сам факт виходу на...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняВи́знати + -ання

Морфологія15 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад6 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Дія за знач. ви́знати 1-3. — Визнання нас французами — питання днів. — А що нам з того визнання? Яка користь? — Як це! — навіть посміхнувся Павло. — Та вже сам факт виходу на...

Етимологія

Ви́знати + -ання

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 15 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	визнання	визнання
Родовий	визнання	визнань
Давальний	визнанню	визнанням
Знахідний	визнання	визнання
Орудний	визнанням	визнаннями
Місцевий	визнанні / визнанню	визнаннях
Кличний	визнання	визнання

Написання і вимова

Правопис: визна́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Визна́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: визна́ння [виезнан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Дванадцять обручів · 1960

Найпростіше пояснити її тим, що, як усі нарциси, він хворобливо потребував захоплення і визнання.

literary_fts · cbf65c13_c0059

Джерело: literary_fts

Переклад

визнання↔

credit (acknowledgement of a contribution)recognition, credit, acknowledgementconfession (acknowledgment of belief)confession, admissionconfession (open admittance)recognition (acceptance as valid or true)

Джерело: dmklinger