виливати
Дані Атласу
Значення
ВИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЛИТИ, ллю, ллєш і рідко ВИ́ЛЛЯТИ, лляю, лляєш, док., перех. 1. Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небудь рідину. Він, сь...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| виливатимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| виливатимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| виливатимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| виливатимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| виливатиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| виливатимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| виливатиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| виливано | |
| виливаймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| виливайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| виливай | наказовий, однина, 2 ос. |
| виливати | інфінітив |
| виливала | минулий, жін. |
| виливав | минулий, чол. |
| виливало | минулий, сер. |
| виливали | минулий, множина |
| виливаємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| виливаєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| виливаєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| виливають | теперішній, множина, 3 ос. |
| виливаю | теперішній, однина, 1 ос. |
| виливаєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| виливає | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| виливать | інфінітив |
| вилива | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- вилива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вилива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вилива́ти / ви́лити жовч
Виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові). Кобра ще довго виливав свою жовч, але його ніхто не слухав (О. Слісаренко); Є двоє-троє колег по лікарні, які знаходять час не вдовольнятися становищем .. і жовч свою в кулачок вилити (Іван Ле).
Фразеологічний словник української мовивилива́ти / ви́лити (свою́) ду́шу кому, перед ким і без додатка
Щиро ділитися з ким-небудь найпотаємнішим, тим, що хвилює, наболіло. На війні хлопці не стануть першому зустрічному виливати свою душу, а вже коли виливають її, то тільки справжньому другові (П. Автомонов); Говорили всі, хто бажав перед представником центра вилити наболілу душу (І. Кириленко); Данило взяв дочку обома руками й заговорив. Взагалі не дуже балакучий, він інколи любив вилити душу в патетичному монолозі (Л. Дмитерко); // Висловлювати свої почуття, переживання. Багато знала й багато співала пісень стара Гафійка, але ні в одній з них не тужила так, душу всю виливаючи, як у пісні про славного Яношіка (Г. Хоткевич); // Досхочу наговорюватися; виговорюватися. Чоловік мав потребу вилити комусь душу.. Бачить, п’яний іде — підійшов і давай розповідати йому (Укр. анекдот); — Куди все зникає? Оте бажання вилити душу, вийти увечері на вулицю, до людей. Як раніше було, поручкатися: — Доброго вам здоров’я... — І вам доброго... (А. Камінчук).
Фразеологічний словник української мовивилива́ти (своє́) се́рце
Заспівали в полі пісню трактористи, виливають серце у словах простих (В. Сосюра).
Фразеологічний словник української мовивилива́ти / ви́лити сльо́зи
Гірко плакати. Дивилася (мати) за батьком, виливаючи сльози, а він усе далі, та й за гору зайшов (Марко Вовчок); Виллє (сиротина) сльози на могилу — Серденько спочине (Т. Шевченко).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Олекса ще від нижчих клас робив найліпше задачі, — він давно ще зачав пробувати виливати свою фантазію у віршах і славився між товаришами поетом.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger