вимикач[вимика́ч]

вимика́ч -а, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. Аварійний вимикач — вимикач, який забезпечує вимикання енергопостачання у випадку аварійної ситуації. Автоматичний вимикач — вимикач, призначений для вмикання, проведення струму та вимикання струму у колі в ненормальних умовах у колі. Кнопковий вимикач — вимикач, призначений для кіл керування, який приводиться у дію натиском деталі. Пакетний вимикач — вимикач з ручним приводом обертового руху, зібраний з окремих блоків-пакетів. Синхронний вимикач — вимикач, який за допомогою спеціальних пристроїв автоматичного керування вимикає електричне коло. Струмообмежувальний автоматичний вимикач — автоматичний вимикач, у конструкції якого передбачені спеціальні заходи для обмеження у визначеному діапазоні струму. Тиристорний автоматичний вимикач — безконтактний вимикач, призначений для частих комутацій струму. Шляховий вимикач — вимикач, що змінює своє комутаційне положення чи стан за певних положень рухомих частин та механізмів, які переміщуються відносно нього.

ВИМИКА́Ч, а́, ч. Пристрій для вмикання і вимикання електричного струму. – Марія Іванівна натиснула вимикач лампи – і зразу весь кабінет зник у півсутіні (В. Собко); Клацнув вимикач, з сусідньої кімнати ввірвалося світло (А. Дімаров); Хотів [Борозна] ввімкнути світло, вже намацав вимикач, а тоді опустив руку (Ю. Мушкетик).