виникати[виника́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
I виник`ати - а є, недок. , в и никнути, -не; мин. ч. в и ник, -ла, -ло; док. 1》 Зароджуючися, ставати дійсним, існуючим. || З'являтися. || Відбуватися. 2》 Показуватися, ставати видним. || Поставати в уяві. II в`иникати -аю, -аєш, док. , розм. Обходити скрізь, обійти все, всюди заглядаючи.
ВИНИКА́ТИ, а́є, недок., ВИ́НИКНУТИ, не; мин. ч. ви́ник, ла, ло; док. 1. Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим. Із нічого, ми знаєм, ніщо виникати не може; Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись (М. Зеров); І сорт гвоздик, ще невідомий, виник, Огріваний під склом оранжерей (М. Рильський); // З'являтися. Ремінь вирішив нишком залатати оці лисини, що виникли після лихої вирубки бука (М. Чабанівський); І тут у Юрка вперше виникло питання – а навіщо скликають сход? (І. Багмут); // Відбуватися, траплятися. На перонах станцій стихійно виникали мітинги, що кінчалися записом нових і нових добровольців (О. Гончар); Більшість обвалів у горах виникає навесні (з наук.-попул. літ.); Перший серйозний конфлікт між ними [сестрами] виник тоді, коли Ліза подала заяву на курси шоферів (М. Руденко). 2. Показуватися, ставати видним. З гущі дерев виникає постать Журейка (І. Кочерга); Помчав [кінь] легкою пір'їною.., тільки на мить поринаючи в долини й знову виникаючи на горбах (Л. Смілянський); // Поставати в уяві. І ось виникають із дідових слів гнітючі картини минулих років (Н. Забіла); Зразу перед її очима чогось ніби виник з темряви теплий вечір (І. Нечуй-Левицький). ВИ́НИКАТИ, аю, аєш, док., розм. Обходи́ти скрізь, обійти все, всюди заглядаючи. [Федора:] Скільки вже – мабуть, більше як десять років сватаєтесь. Виникали всі Лисовки й Борисовки, та й досі не жонаті (С. Васильченко).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 376
Морфологія
дієслово · 29 форм · VESUM
Інфінітив: виникати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | виникаю | виникаємо / виникаєм |
| 2 особа | виникаєш | виникаєте |
| 3 особа | виникає | виникають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | виника́тиму / виникаю | виника́тимем / виника́тимемо / виникаємо / виникаєм |
| 2 особа | виника́тимеш / виникаєш | виника́тимете / виникаєте |
| 3 особа | виника́тиме / виникає | виника́тимуть / виникають |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| виникать | інфінітив |
| виника | майбутній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- ви́никати дієслово доконаного виду позаглядати всюди розм. виника́ти дієслово недоконаного виду поставати, з'являтися Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…них вже напливали хвилями "Землей владеть имеем право...", "Час розплати настав...", і "Воспрянет род людской...", і рокована дрож валторн. В блакитній високості непомітно почали виникати хмарки. Вони росли і множились, перебуваючи в безупиннім змаганні й мінливості. Деякі з них скидались на урочисті голови бородатих пророків, інші — на снігові гори, а, декотрі мча…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger