винний[ви́нний]

ви́нний I в и нен, в и нна, в и нне. 1》 Який вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. || Який є причиною чого-небудь. || у знач. ім. в и нний, -ного, ч. Той, хто скоїв злочин, провинився у чому-небудь; винуватець. 2》 Який має борг. II -а, -е. 1》 Прикм. до вино I. В и нний к а мінь — твердий осад, що утворюється під час бродіння виноградного соку і зберігання вина. В и нна кислот а — органічна кислота, що міститься в багатьох ягодах; добувається з винного каменю і використовується в хімії та медицині. В и нний спирт — безбарвна рідина з характерним запахом, що добувається для виготовлення алкогольних напоїв та для технічних потреб; етиловий спирт. 2》 Те саме, що кисло-солодкий . || Який має кисло-солодкі плоди.

ВИ́ННИЙ¹, ВИ́НЕН, ви́нна, ви́нне. 1. Який учинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. – Чим ми винні, бабусенько? – оборонялись дівчата. – За що ви нас лаєте? (Д. Мордовець); Чіпка й собі, хоч і бачив, що мати ні в чому не винна, держався руки жінки, а за нею – й тещі (Панас Мирний); Був час, коли я була винна перед тобою (Ю. Яновський); – Хіба ж я винен, що я з природи лівак? (О. Гончар); // Який є причиною чого-небудь. [Острожин:] Я завидую? Ні, серйозно, се ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна (Леся Українка); // у знач. ім. ви́нний, ного, ч. Те саме, що винува́тець 1. – Треба в міліцію заявити. Вони нехай шукають винних, а ми повертаймося назад (А. Шиян); Своїм виникненням вираз “до нових віників” завдячує давнім “методам виховання”: винних сікли різками (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. присудка, кому і без дод. Який має борг перед кимось і зобов'язаний повернути його. – Твій дідусь та його дідові та винен був п'ятдесят рублів (Г. Квітка-Основ'яненко); [Храпко:] А грошей багато вони були винні? (Панас Мирний); [Рухля:] Побіжи зараз до Соломії, візьмеш у неї курку і мірку картоплі: вона мені винна (І. Карпенко-Карий). ВИ́ННИЙ², а, е. 1. Прикм. до вино́1. Папаяніс засвітив лампу, з підземелля повіяло вогкістю, винним духом, цвіллю (М. Чабанівський); Збільшення акцизів на окремі види винної продукції суперечить закону про основні засади державної регуляторної політики (із журн.); * У порівн. Наталка говорила щиро, і обличчя її було світле, як винне повітря восени (М. Хвильовий); // Признач. для виготовлення, зберігання, продажу вина. Купивши м'яса, о. Артемій пішов до винного погреба (І. Нечуй-Левицький); Винний магазин; Винний склад. 2. Те саме, що ки́сло-соло́дкий. Для сушіння й приготування цукатів найкраще брати зрілі, тверді винні яблука зі світлою м'якоттю (з навч. літ.); // Який має кисло-солодкі плоди. Всі яблінки [яблуньки] солоденькі, лиш одна винна (з народної пісні).