вино[вино́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
вино́ I - а , с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. II - а , с. Масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору; піки.
ВИНО́¹, а́, с. 1. Напій із виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що, перебродивши, набули певної алкогольної міцності й аромату. І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом [Святим] (Біблія. Пер. І. Огієнка); Люди саме тоді позбирали виноград, наробили вина (І. Нечуй-Левицький); [Недоросток:] Напувала мене теща все медами та винами... (С. Васильченко); Прозору склянку вщерть налито Вином червоним і хмільним! (М. Рильський); * Образно. Пий, світе мій, вино свободи! (М. Вінграновський); * У порівн. Ми ходимо берегом моря і на повні груди вдихаємо кримське повітря, п'янке, як вино (П. Панч). 2. заст. Виноград. Ой гула, гула крутая гора, Що не вродила шовкова трава, Тільки вродило зелене вино (з народної пісні); Гарне вино виросло цього року, соковите (із журн.). (1) Бі́ле вино́ – вино з білих, рожевих або червоних сортів винограду, виготовлене в умовах ферментації соку ягід лише з м'якоті, без шкірок. Йон приніс карафку білого вина (М. Коцюбинський); (2) Живе́ вино́ – одержане зброджуванням виноградного соку натуральне непастеризоване вино, що не містить шкідливих і небезпечних для здоров'я домішок та консервантів. Живе вино оздоровлює організм і є бажаним компонентом щоденного харчування (з наук.-попул. літ.); Живе вино виготовляють за класичною технологією з використанням дубової тари і зберігають у пляшках у лежачому положенні в спеціальних винних шафах при температурі 12–15 градусів (з навч. літ.); (3) Напівсоло́дке ви́но – вино, яке містить 3–8 % цукру. Сотерн – напівсолодке десертне виноградне вино (з наук.-попул. літ.); (4) Напівсухе́ вино́ – вино, яке містить до 3–4 % цукру. З яблук, груш, аґрусу, порічок виготовляють добрі напівсухі вина (з наук.-попул. літ.); (5) Соло́дке вино́ – вино, вигот. із певних сортів винограду, що має у своєму складі значну кількість цукру. Олексій Іванович наливає по чарці собі, панотцеві й кумові доброї оковитої, а кумі – червоного солодкого вина (Панас Мирний); (6) Столо́ве вино́ – сухе і напівсухе вино, яке виробляють перев. із виноградного соку без додавання цукру й спирту. Столові вина виготовляють із різних плодоягідних соків, забарвлення їх буває білим і червоним (з наук.-попул. літ.); (7) Сухе́ вино́ – вино, яке одержують при повному зброджуванні фруктових соків без додавання спирту й цукру. Потім вони їли морозиво в літньому павільйоні й пили сухе вино (Ю. Мушкетик); Столове вино, в якому весь цукор перетворився на спирт, називають сухим (з наук.-попул. літ.); (8) Черво́не вино́ – вино, вигот. із певних сортів винограду, забарвлення якого варіює від різних відтінків червоного до темно-рубінового. Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним вином (Панас Мирний); Серед столових вин є червоні й білі. Червоні вина одержують при зброджуванні соку разом із шкірочкою ягід (з наук. літ.); (9) Шампа́нське вино́ – те саме, що шампа́нське. Весело, як шампанське вино, запінились радістю Баб'якові очі (Д. Бедзик); Серед шампанських вин розрізняють сухі, напівсухі, напівсолодкі та солодкі (з наук.-попул. літ.). △ (10) Ма́рочні (сортові́) ви́на – вища категорія витриманих вин із найкращих сортів винограду. Сортові вина виробляються сухими для того, щоб зберегти справжній смак сорту винограду, з якого їх отримано: Шардоне, Каберне, Сапераві, Мерло та ін. (з наук.-попул. літ.); У підвалі не було світла, і тому хатній злодій з ліхтарем розглядав пляшки марочного вина, брав їх у руки, роздивлявся і знову ставив на полиці (із журн.). ◇ Полоска́тися в горі́лці (у вині́) див. полоска́тися. ВИНО́², а́, с. Масть у гральних картах, позначувана чорним малюнком у вигляді наконечника списа, а також карта цієї масті; піка (див. пі́ка²). – Як ви граєте? В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина? – репетувала сердито Христина (І. Нечуй-Левицький).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вино́ | вина |
| Родовий | вина | вин |
| Давальний | вину́ | ви́нам |
| Знахідний | вино́ | вина |
| Орудний | вино́м | ви́нами |
| Місцевий | вині́ / вину́ | ви́нах |
| Кличний | вино́ | вина |
Написання і вимова
- Правопис
- вино́ 1 іменник середнього роду напій * Але: два, три, чотири вина́ вино́ 2 іменник середнього роду масть карт Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Омоніми
Приповідки
Вино серце веселить і від вина голова болить
Від вина людина веселішає, але коли протверезіє, то в неї болить голова.
Приповідки або українсько-народня філософіяГоря вином не зап’єш, а радість утратиш
Пиття не допоможе в горі, лише зашкодить людині.
Приповідки або українсько-народня філософіяМолоде вино має вишуміти, бо голову закрутило
Молоді повинні передуріти.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа старість не поможе і вино, як прийде студено
На старість люди сильно мерзнуть.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто вино любить, той себе погубить
Пиятика руйнує здоров'я чоловіка, знижує його розумові здібності.
Приповідки або українсько-народня філософіяІ найсолодше вино може сквасніти
Найліпший чоловік може згіршитися.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе поможе і вино, як прийде студено
Вино не змінить зимна, треба огню, щоб загрітися.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…ба все ще не йшла. Рибалка кілька разів виходив на дорогу, думаючи, що може, риба не може знайти його оселі, однак риби не було ні на дорозі, ні на березі, де вони удвох розпивали вино, вирушаючи на ніч в море. Хоч і скільки питав рибалка перехожих рибалок, чи не бачили вони його приятеля, говорющої риби, яку він запросив до себе в гості, забувши попередити жінк…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger