випадковість[випадко́вість]

випадко́вість -вості, ж. 1》 Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2》 Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3》 Явище, факт, що виникають без будь-якого внутрішнього зв'язку з чим-небудь, нічим не обумовлені. 4》 філос. Категорія, що позначає тимчасові, несуттєві, одиничні зв'язки між явищами об'єктивної дійсності.

ВИПАДКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. випадко́вий 1, 2. Смерть завжди жорстока, а тут випадковість сліпої кулі ще стократно підкреслює безглуздість, а з нею і кричущу трагічність її (Н. Тихий); Напрочуд виразно передано в картині І. Рєпіна “Іван Грозний і син його Іван” ненавмисність, випадковість убивства (з наук.-попул. літ.). 2. Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають, відкриваються. Не випадковість, не гріш в люди виводили нас (М. Зеров); – Що не кажіть, – сказав хтось із нас, – щаслива випадковість, безумовно, не раз втручалася в долю багатьох наших воїнів і рятувала їм життя (О. Донченко); – Я ніколи не насмілився б бути таким неґречним і зазирати в чужі родинні справи, але випадковість розкрила мені все (З. Тулуб). 3. Явище, факт, що виникають без будь-якого внутрішнього зв'язку з чим-небудь, нічим не зумовлені. Як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині (О. Довженко); Невже поведінка Федора – просто якась випадковість, непорозуміння? (М. Руденко). 4. філос. Категорія, що позначає тимчасові, несуттєві, одиничні зв'язки між явищами об'єктивної дійсності. Протилежності сходяться, в цьому безглузда закономірність випадковості (В. Підмогильний); Необхідність і випадковість перебувають у діалектичній взаємодії, оскільки вони мають спільну основу – загальний зв'язок усіх явищ і процесів (з наук. літ.).