випадіння[випаді́ння]

випаді́ння -я, с. 1》 Дія за знач. випадати 1), 5). Випадіння шерсті . Випадіння звука . 2》 мед. Вихід внутрішнього органу або його частини через природний отвір або рану. 3》 мед. Порушення ембріонального розвитку, яке полягає у відсутності будь-якого процесу, що відбувається в нормі. Випад і ння м а тки — зміщення матки нижче площини її звичайного розташування, коли матка перебуває частково або цілком поза статевою щілиною. Випад і ння прям о ї к и шки — випадіння через відхідниковий отвір усіх шарів стінки або тільки слизової оболонки прямої кишки.

ВИПАДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. випада́ти і ви́пасти ¹ 1, 2, 5, 6. При випадінні волосся миють голову міцним відваром із суміші кори верби та коренів лопуха (з газ.); Внаслідок конденсації водяної пари відбувається випадіння опадів у вигляді дощу чи снігу (з наук. літ.); Він хотів виписати мені штраф, я автоматично ткнув йому купюру, він автоматично взяв і раптом потис мені руку. Якесь випадіння з дійсності (Л. Костенко); У дітей із дефектами мовлення випадіння складів слів не залежить від позиції наголошеності чи ненаголошеності (із журн.).