виробляти[виробля́ти]

виробля́ти - я ю, - я єш і вир о блювати, -юю, -юєш, недок. , в и робити, -блю, -биш; мн. в и роблять; док. , перех. 1》 Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. || Надавати певної форми чому-небудь. 2》 Створювати, складати, визначати в певних рисах. 3》 Набувати чого-небудь; розвивати, удосконалювати певні якості, особливості і т. ін. в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо. || Робити ким-небудь, впливаючи якимось чином протягом певного часу. 4》 Виконувати певну кількість роботи. || Заробляти певну суму, залежно від виконаної роботи. 5》 Виснажувати; вичерпувати. 6》 тільки недок. , розм. Робити щось незвичайне, несподіване.

ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., що. 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. Тут з дерева виробляють всячину – і вози, і колеса, мебель [меблі] всяку, вікна (Панас Мирний); Місцева кустарна промисловість ще не почала виробляти чогось хоч трохи пристойного (Б. Антоненко-Давидович); З золота й срібла обабіч при вході собаки стояли. Виробив їх надзвичайно майстерно Гефест кривоногий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); // Надавати певної форми чому-небудь. Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (І. Нечуй-Левицький); Затіяла [Катерина] пекти хліб. Вона напалила піч, виробила хлібини, посадила їх на гарячу черінь і закрила заслінкою (С. Чорнобривець); // Утворювати, виділяти в результаті життєдіяльності. Виробляти шлунковий сік. 2. Створювати, складати, визначати в певних рисах. Удвох з Васею вони почали виробляти точний порядок завтрашнього дня (В. Собко); Треба перше всього усі гроші докупи зібрати та тоді їх і заслати в громаду “Учитель”, .. виробивши статут задля премії (Панас Мирний); Довго радилися вони втрьох і нарешті виробили план, як діяти (О. Донченко). 3. Розвивати, вдосконалювати певні якості, особливості і т. ін. в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі і т. ін.; набувати чого-небудь. Він [Янченко], слухаючи мої розповіді, перевіряє сам себе.., виробляє свій погляд на нинішню переоцінку цінностей (Р. Іваничук); Орфографічні помилки найлегше усунути, якщо постійно виробляти мовну самодисципліну, звичку постійно звертатися до словників (з наук.-попул. літ.); // кого, що. Робити ким-небудь, впливаючи якимсь чином протягом певного часу. Доводиться, зокрема, говорити про ті чинники, що виробили з мене українського письменника .. Один – це природний нахил і другий – впливи передущих [попередніх] письменників (С. Васильченко). 4. Виконувати певну кількість роботи. Найперше він вирішив для самого себе виробляти дві норми. Потім підтягти до свого рівня групу (Ю. Яновський); // Заробляти певну суму залежно від виконаної роботи. Річ у тому, що бідну людину, яка діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор (М. Коцюбинський). 5. Виснажувати, вичерпувати що-небудь. Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.); Виробити шахту. 6. тільки недок., розм. Робити що-небудь незвичайне, несподіване. Бере заступ і лопату, Шкандибає в поле. І край шляху при долині – Отже не вгадаєш, Що каліка виробляє? – Криницю копає! (Т. Шевченко); – Що та Орлиха виробляє? – подумала собі мати. – А здається, й розсудлива людина (Марко Вовчок); На Щуку хтось бомагу [бумагу] в суд подав, Що буцімби [буцімто] вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав (Л. Глібов). (1) Виробля́ти / ви́робити свою́ си́лу (си́лоньку) на кого, рідше кому – виснажуватися, знесилюватися в роботі. Будеш досвіта До роботи вставати; Свою силоньку ні собі, ні мні [мені], А панам виробляти (С. Руданський); Ой щоб тобі, господине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти (Сл. Гр.). ◇ (2) Виробля́ти шту́ки – витівати таке, що виходить за межі звичайної поведінки і викликає осуд; бешкетувати. Цілий день Пувичка розповідав хлопцям про своє життя в лікарні. Які він там виробляв штуки! (І. Микитенко).