виручити

Дієслову виручати та іменникові виручка надають часом невластивого українській мові значення, наприклад: «Від продажу огірків та картоплі наш колгосп виручив багато грошей»; «Середньоденна виручка підвищилась на 50 %». Слова виручати, виручити, виручання, виручка мають в українській мові те саме значення, що й їхні синоніми визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, цебто — «виводити, вивести (виведення) зі скрутного чи небезпечного становища», «ставати (стати) комусь у пригоді», «позбавляти лиха, неволі», наприклад: «Друга вмієм виручать — друга будем виручать» (П. Усенко); «Вийди, доле, із води, визволь мене, серденько, із біди» (народна пісня); «Справа стала так, що треба порятувати людину» (М. Коцюбинський); «Суховій хотів знищити сад, а ми всі, школярі, кинулись на порятунок» (О. Донченко); «Не журись, у разі чого, люди прийдуть нам на допомогу» (з живих уст); «Чубенківці пішли в атаку і з’єдналися з підмогою» (Ю. Яновський). Коли йдеться про торговельні справи, за гроші, що одержали від продажу чогось, то тут слова виручати, виручка не підходять, і треба шукати інших слів, які є в нашій художній літературі й у живому народному мовленні. Це такі слова: вторгувати, вторговані гроші, виторг. Наведемо приклади: «Вторгувала, серденько, п’ятака» (Т. Шевченко) ; «Оце три карбованці — й усі вторговані за квіти гроші» (з живих уст); «...не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всі його горнята отак малиново гудуть» (Л. Костенко). Отож, у перших фразах треба було сказати: «наш колгосп уторгував багато грошей», «виторг підвищився».