Лексикон · A-Я · В
вирушити[ви́рушити]
дієслово · [ˈʋɪrʊʃete] · «to set off»
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення3 картки
готовоПоходженняFrom ви́- + ру́шити.
готовоМорфологія17 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія1 позиція
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
готовоФразеологія1 вираз
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс2 модулі
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
ви́рушити див. вирушати .
СУМ-20сучасний тлумачний словник
ВИ́РУШИТИ див. вируша́ти .
Етимологія
From ви́- + ру́шити.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ви́рушимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| ви́рушим | майбутній, множина, 1 ос. |
| ви́рушите | майбутній, множина, 2 ос. |
| ви́рушать | майбутній, множина, 3 ос. |
| ви́рушу | майбутній, однина, 1 ос. |
| ви́рушиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| ви́рушить | майбутній, однина, 3 ос. |
| вирушено | |
| вирушмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| вируште | наказовий, множина, 2 ос. |
| ви́рушіть | наказовий, множина, 2 ос. |
| вируш | наказовий, однина, 2 ос. |
| ви́рушити | інфінітив |
| ви́рушила | минулий, жін. |
| ви́рушив | минулий, чол. |
| ви́рушило | минулий, сер. |
| ви́рушили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
коротка форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ви́рушить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- ви́рушити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Синоніми:
вирушати
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Фразеологізми та сталі вирази
вирушати / вирушити в останню путь
Помирати. — Прости мене, мій дорогий! — обняв (Сурен) Велесича, неначе той був добрим давнім другом.— Я так хворів, що вже збирався вирушити в останню путь... (Василь Шевчук)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Андієвська Е. · Емма Андієвська. Роман про добру людину · 1931
…агами про врятованого) й показує за спиною непомітно для Копиленка, — цією делікатністю вона розраховує прихилити Дмитрика на свій бік й змусити, як стій, кинути печене й варене й вирушити з нею далі на розшуки, — що в Петра Юхимовича не всі дома і тому він і накинув на шию мотузку, отже не варто біля нього надто упадати, бо якби кожний брав надмір до серця свою дол…
literary_fts · e4b5541c_c0084
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
вирушити↔
(intransitive) to set off, to set out, to set forth, to start out, to depart (to leave; to begin a journey or trip)
Джерело: dmklinger