висипати[висипа́ти]

I в`исипати див. висипати . II висип`ати - а ю, - а єш, недок. , в и сипати, -плю, -плеш; мн. в и сиплять; док. 1》 перех. Сиплячи, викидати, видаляти що-небудь із чогось або вкидати, поміщати кудись. 2》 перех. Виливати з однієї посудини в іншу рідку страву. 3》 тільки 3 ос. , неперех. Виходячи, вибігаючи звідки-небудь, з'являтись у великій кількості. || безос. || Виступати, з'являтися на чому-небудь, густо вкриваючи поверхню. || З'являтися на шкірі або слизових оболонках (про висип). 4》 перех. Насипаючи землю, робити горб, вал і т. ін. 5》 перех. Посипаючи, вкривати що-небудь чимось.

ВИ́СИПАТИ див. висипа́ти. ВИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СИПАТИ, плю, плеш; мн. ви́сиплють; док. 1. що. Сиплючи, викидати, видаляти що-небудь із чогось або вкидати, поміщати кудись. Йшла ґаздиня скаржитися на сусідку, що зі злою думкою якоюсь висипає попіл під оборіг (Г. Хоткевич); Сідає [дівчина] на рові, висипає з пелени нелущені горіхи (С. Васильченко); Тимко висипав йому в долоню весь тютюн із кисета (Григорій Тютюнник); Юрій наблизився до казанка, під яким потріскувало сухе ломаччя, і висипав в окріп цілу й порізану на куски рибу (П. Автомонов). 2. що. Виливати з однієї посудини в іншу рідку страву. Перехоплюючи руками, викручує [дід] з посивілих жарин горщик, схоплює мокрою ганчіркою, одразу висипає у ваганки загуслий куліш (М. Стельмах); Мати висипала з каструлі в тарілку борщ і поставила її перед Андрійком (із журн.). 3. тільки 3 ос. Виходячи, вибігаючи звідки-небудь, з'являтися у великій кількості. Потяг пішов поволі й зупинився. Ми висипаємо на перон (М. Хвильовий); Повзуть з хат і діди, і баби, і жінки, і молодиці повибігають, та що то – і дітвора уся висипле з хат (Г. Квітка-Основ'яненко); Висипавши з приміщення, вони [студенти] побачили перед собою незабутню картину (О. Гончар); // безос. Висипало ж їх [молодиць] на баштанища! Комашнею так і ворушаться (І. Микитенко); // Виступати, з'являтися на чому-небудь, густо вкриваючи поверхню. Голова його закустрана; борода висипала, як щітка (Панас Мирний); Піт рясно висипав йому на чолі (Н. Рибак); Місяць зійшов великий, круглий. Висипали на чисте небо зорі (Василь Шевчук); Густо висипали мишій, лобода та інші бур'яни (з газ.); // З'являтися на шкірі або слизових оболонках (про висип). Компреси з дідової мазі витягли хворобу чиряками, що густо висипали на паралізованих ногах (О. Бердник). 4. що. Насипаючи землю, робити горб, вал і т. ін. І піднялось тридцять тисяч [запорожців] Ще до сходу сонця, Висипають вал від Дону До самого Донця [Дінця] (С. Руданський); Не висипає [Івась] окопів, не риє шанців, не бере їх боєм (Панас Мирний); Наш стародавній звичай – висипати високі могили над визначними померлими постатями (О. Воропай); – Таку могилу висипали [Тарасу Шевченкові], як дзвіниця (В. Стефаник). 5. що. Посипаючи, вкривати що-небудь чимось. Висипати стежку піском; * Образно. Хоч зарані заходилася Катря висипати ними [сльозами] на новий рік своє щастя, а все-таки трохи полегшало на душі (Панас Мирний).