висота[висота́]

висота́ - и , ж. 1》 Відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії. || Віддаль від земної поверхні по вертикалі вгору. || Відстань якоїсь точки, частини земної поверхні по вертикальній лінії від рівня моря. 2》 Простір на великій віддалі від землі. 3》 Будь-яка частина земної поверхні, вища від навколишнього простору. 4》 перен. Високий рівень розвитку чого-небудь. Б у ти на висот і чого і без додатка — задовольняти високі вимоги. 5》 Величина, розмір, рівень чого-небудь. Висота тиску . Висот а зв у ку — якість звуку, яка визначається перев. частотою коливань. 6》 мат. Перпендикуляр, опущений з вершини фігури або тіла на основу, а також довжина цього перпендикуляра. 7》 астр. Кут між площиною горизонту і напрямком на світило.

ВИСОТА́, и́, ж. 1. Довжина по вертикалі знизу вгору. Там [на палаці].., на страшенній висоті, стояло щось біле (Панас Мирний); Не висотою хмарочосів вимірюється гідність народів, а високістю мети і намірів! (О. Довженко); Висота такси – 22–27 сантиметрів (з наук.-попул. літ.); // Віддаль від земної поверхні по вертикалі вгору. З висоти старої груші видно довкола величезні горизонти прекрасного світу (Ю. Смолич); Волох вів літака на висоті двохсот метрів (В. Собко); // Відстань якоїсь точки, частини земної поверхні по вертикальній лінії від рівня моря. Висота Уральських гір під п'ятдесят шостою паралеллю навряд чи більша за п'ятсот метрів над рівнем моря (М. Трублаїні); Середня висота рельєфу Львівської області сягає 376 м над рівнем моря (із журн.). 2. Простір на великій віддалі від землі; височінь. Проси ти від Бога, свойого [свого] Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього, і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті (Біблія. Пер. І. Огієнка); Лелека пливе в висоті (М. Рильський); Сіяє сонце з висоти (І. Нехода). 3. Будь-яка частина земної поверхні, вища від навколишнього простору. І ви, канівські рідні висоти із живим, вічно трепетним серцем Тараса, ви ж для нас вищі од усіх на світі гір! (П. Тичина); Один по одному підіймалися мінометники на висоту за командиром роти (О. Гончар). 4. перен. Високий рівень розвитку чого-небудь. [Мойсей:] Так, з низин .. Я хотів їх [рабів] підвести Там [туди], де сам став, до світлих висот, І свободи, і чести [честі] (І. Франко); Мрію я про той близький час, коли .. всі висоти культури будуть і в селянина напохваті (Ю. Яновський). 5. Величина, розмір, рівень чого-небудь. Висота зарплати мала б базуватися на принципі маргінальної продуктивності (з наук. літ.); Висота температури; Висота тиску. 6. мат. Перпендикуляр, опущений із вершини фігури або тіла на основу, а також довжина цього перпендикуляра. Висота піраміди – перпендикуляр, опущений із вершини піраміди на площину основи (з навч. літ.); Висота, проведена до основи рівнобедреного трикутника, дорівнює 25 см, а радіус вписаного кола дорівнює 8 см. Знайти основу трикутника (з навч. літ.). 7. астр. Кут між площиною горизонту й напрямком на світило. Визначаючи висоту Сонця опівдні, помітили, що двічі на рік воно буває на небесному екваторі у так званих точках рівнодення (з навч. літ.); Щоб визначити географічну широту місцевості, досить виміряти висоту полюса світу над горизонтом (з навч. літ.). Набира́ти / набра́ти висоту́ (рідко височі́нь) див. набира́ти. △ (1) Абсолю́тна висота́ – відстань по вертикалі від якої-небудь точки земної поверхні до середнього рівня поверхні океану. Абсолютна висота дає змогу порівнювати за висотою різні, навіть дуже віддалені між собою, точки земної кулі (з наук. літ.); (2) Висота́ зву́ку, фіз. – характеристика звуку як хвилі, що визначається перев. частотою коливань. Висота звуку залежить від частоти коливань пружного тіла, тобто від кількості стисків-розріджень повітря за одну секунду (з наук.-попул. літ.); (3) Відно́сна висота́ – висота, що показує перевищення однієї точки поверхні Землі над іншою. Нівелір – прилад для визначення відносної висоти місця на земній поверхні (з навч. літ.); (4) Кома́ндна висота́ (пози́ція) – найвища висота в якій-небудь місцевості, що дає військам досить багато переваг над супротивником. Михайло Фрітьйофович запропонував зійти на гору Аную, командну висоту над Псирцхою (М. Трублаїні). ◇ Бра́ти / взя́ти висоту́ (висо́ти) див. бра́ти; Бра́ти / взя́ти нові́ висо́ти див. бра́ти; (5) З висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту): а) згори, звисока. Для початку слід цілком виразно, з висоти пташиного лету, побачити залізничну станційку в горах – з тих, які своїми неодноразово і безглуздо змінюваними фасадами все ж натякають на часи віденського модерну (Ю. Андрухович); Якщо подивитись у вечірні години на наше місто з висоти пташиного польоту, то перед очима постане казкова панорама (з газ.); б) небуденно, з глибшим змістом, ніж звичайно. Авторка дивиться на європейську історію з висоти пташиного лету – і вільно поєднує долі сучасників, переплітаючи їх у неймовірних конфігураціях (із журн.); (6) На висоті́: а) (чого) відповідно до найсуворіших, найвищих вимог чого-небудь. Коли я остро критикую публіцистику “Вільної України”, то це єдино тому, бо бажав би, щоб вона справді стояла на висоті нашого часу (І. Франко); Ми повинні бути на висоті завдань, поставлених життям (з газ.); б) який відповідає найсуворішим, найвищим вимогам; найкращий. [Соняшник:] Потрібно, щоб і цемент, і вапно, і все інше – було на висоті (Л. Дмитерко); – А це правда, що Валерій наш на трасі знаменитого якогось механізатора врятував? На висоті виявився? (О. Гончар).