вистава[виста́ва]

виста́ва I -и, ж. 1》 Показ п'єси, опери, балету і т. ін.; сценічне видовище; спектакль. 2》 перен. , розм. Розіграна або незвичайна дія. II -и, ж. , зах. 1》 Вітрина. 2》 Виставка.

ВИСТА́ВА¹, и, ж. 1. Показ п'єси, опери, балету і т. ін.; сценічне видовище; спектакль. Городяни запрохують Вас прийняти [взяти] участь в виставі “Наталки Полтавки” (Панас Мирний); Святково вбрані люди спішили до клубу на виставу (В. Козаченко); У понеділок нас запросять на вечірню виставу до театру (Ю. Андрухович). 2. перен., розм. Розіграна або незвичайна дія. [Ольга:] Ноги вашої щоб більше тут не було! Спеціально для мене виставу влаштували? Так? (В. Собко); Кость вийшов на рундук, де зібралось багатенько цікавих, і сказав Насті: – Йди додому. А потім до всіх: – Розходьтеся, вистави не буде (Микита Чернявський). ВИСТА́ВА², и, ж., заст. 1. зах. Вітрина. В його головці під впливом бабиних слів почали вже роєм тиснутися картини високих-високих домів, великих вікон, блискучих вистав (І. Франко); Гіацинти, орхідеї .. цвітуть уже й на виставах пишаються, приманюють, мов напрошуються в кімнати (О. Кобилянська). 2. Виставка. На довгих столах цілі оберемки огню-світу..; цілі купи усяких наїдків та напитків; вистави штучних виробок з скла (Панас Мирний); Я переглядав на малярській виставі довгий, довгий рядок картин Трутовського, братів Маковських, Бодаревського (І. Нечуй-Левицький).