витворяти[витворя́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
витворя́ти - я ю, - я єш і рідко витв о рювати, -юю, -юєш, недок. , в и творити, -рю, -риш, док. , перех. , розм. Робити таке, що виходить за межі звичайної поведінки.
ВИТВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИТВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ТВОРИТИ, рю, риш, док., що, розм. Робити що-небудь незвичайне, дивне, несподіване або таке, що виходить за межі звичайної поведінки. Боже! Що він тільки не витворював на своїм віку! Яких темних діл, людських сліз не лежить на його душі (Панас Мирний); – Подивись, що твоя невісточка витворяє! – крикнула Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький); – Ось, бачите, що ваш синок витворяє, – залементувала вона, побачивши механіка. – Гуску з рогатки вбив! (О. Донченко); Я почала боятися, що зараз він витворить щось жахливе (Ю. Андрухович); // Витівати що-небудь жартуючи. Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній).
«витворяти» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: витворя́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | витворя́ю | витворя́ємо / витворя́єм |
| 2 особа | витворя́єш | витворя́єте |
| 3 особа | витворя́є | витворя́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | витворя́тиму | витворя́тимем / витворя́тимемо |
| 2 особа | витворя́тимеш | витворя́тимете |
| 3 особа | витворя́тиме | витворя́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ви́творять | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Парубки сіли між ними й стали жартувати, тобто витворяти штуки й баляндраси.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)