витрачати[витрача́ти]

витрача́ти - а ю, - а єш і рідко витр а чувати, -ую, -уєш, недок. , в и тратити, -ачу, -атиш, док. , перех. 1》 Використовувати, віддавати що-небудь для чогось. || Тратити в певній кількості на що-небудь (звичайно про гроші, кошти). 2》 звичайно зі сл. марно, даремно і т. ін.

ВИТРАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВИТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРАТИТИ, ачу, атиш, док., що. 1. Використовувати, віддавати що-небудь для чогось. Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас (М. Коцюбинський); Микола Васильович стільки витрачає води на вмивання, що мимоволі порівнює самого себе з якоюсь водяною птицею (М. Трублаїні); Я почала його [листа] увечері, витративши енергію на перекладі (Леся Українка); – Всі сірники витратив і не закурив через вас! – промовив він сердито і глянув на писаря (С. Васильченко); // Тратити в певній кількості на що-небудь (про гроші, кошти). Ні на родину, ні на котів цих грошей [з пенсії] баба не витрачала ні копійки (Ю. Смолич); Був час, коли Сташка витрачала чималі кошти на різні мастила проти ластовиння (Ірина Вільде); Прочитав я його вірші – бачу: талант. Плювать, думаю, – витрачу дві-три сотні, а виведу чоловіка в люди (С. Васильченко). 2. перев. зі сл. марно, даремно і т. ін. Губити, втрачати. – Ні, спасибі. Я чаю більше не хочу, – відказав він, – шкода таке добро марно витрачати! (Панас Мирний); – Ви даремно витрачаєте час: своїми голослівними твердженнями ви нічого мені не доведете (Ю. Шовкопляс); Довелось бігти аж у селище до базарної площі. І знову витратила [дівчина] з півгодини, коли не більше (В. Козаченко). ◇ (1) Витрача́ти (тра́тити) по́рох – докладати значних зусиль для здійснення, досягнення чого-небудь (перев. марно, без сподіваних наслідків). Лінія знову замовкла. Маковейчик ще деякий час надсадно кричав у трубку, лаючи свого напарника .. Одначе, видно, даремно витрачав Маковей свій порох: напарник таки мовчав (О. Гончар); – У мене, наприклад, всі корови високоудійні .. – Ясно? – ущипливо резюмував Кологойда. – А ви нас, рабів Божих, викликали серед ночі, агітуєте, накачуєте. Тратите порох, ламаєте, як ото кажуть, двері (І. Рябокляч).