витримувати[витри́мувати]

витри́мувати -ую, -уєш, недок., витримати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін. 2》 перех. і неперех. Стійко терпіти велике фізичне або моральне напруження, біль, несприятливі умови і т. ін.; терпіти. || Перетерплювати несприятливі умови, продовжувати існувати. 3》 перех. Відбивати наступ, вистоювати в битві, у бою, не відступати. || перен. Не піддаватися, виявляти стійкість, моральну силу у відповідь на яку-небудь дію. 4》 неперех., звичайно із запереч. не. Виявляти витримку (у 1 знач.), терпіння в почуттях, вчинках, діях. 5》 перех. В разі перевірки, випробування виявлятися гідним певних вимог. Витримувати кілька видань — бути виданим кілька разів, користуючись популярністю, попитом (про художні, наукові та інші твори). 6》 перех. Послідовно робити що-небудь, дотримуватися чогось. Витримувати паузу. Витримувати характер — виявляти стійкість, витримку (у 1 знач.). 7》 перех., спец. Зберігати що-небудь протягом тривалого часу у спеціальних умовах для набуття певних якостей. Витримувати вино. Витримувати сир.

ВИТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРИМАТИ, аю, аєш, док. 1. що і без прям. дод. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на несприятливі умови (дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін.). Понад шляхом дбайливо виставлені тички з віхтями вгорі не витримували вітрів і здебільшого лежали (Іван Ле); Такі шоломи не витримували удару мечем зверху: розколювались напополам (І. Білик); Ведмеді забралися на саму верхівку дуба. Дуб не витримав, тріснув і впав (з казки); Плив корабель .. не день, не годину, Витримав бурі, не збився з дороги в тумані (Леся Українка); Ще одне влучання – на цей раз в моторну групу. Броня витримала (Ю. Яновський). 2. що і без прям. дод. Стійко переносити велике фізичне або моральне напруження, біль, несприятливі умови і т. ін.; терпіти. Довга й запаморочлива дорога змучила Ананія й виснажила. Його залізне тіло витримувало й не таку біганину, але час був і відпочити (Ю. Яновський); Стояла така холоднеча, що навіть найтерплячіший з художників – Костянтин Павлович – міг тепер витримувати на морозі не більше десяти хвилин (В. Козаченко); Страх обгорнув Семена. Семен чув, що не витримає довго натуги, в якій були його нерви... (М. Коцюбинський); Їй думалось, що, замкнувшись у панцир невразливої байдужості, вона зможе легше витримати жорстокі катування, яким піддасть її ворог (Ю. Бедзик); // Зносити несприятливі умови, продовжувати існувати. – Через нестачу води ніяке й дерево в нас тут не росте, одна тільки жилава акація маловоддя наше витримує (О. Гончар); Зима була скажена. Горобці на льоту мерзли, падали, так куди вже телятам витримати? (Григорій Тютюнник). 3. що. Відбивати наступ, вистоювати в битві, у бою, не відступати. Відкритого багнетного бою вони [румуни] не витримували і бігли врозтіч (В. Кучер); Г.-Л. Боплан відзначав, що 100 козаків з успіхом витримували бій проти 1000 татар під прикриттям зв'язаних возів (з наук. літ.); П'ять шалених атак витримала Гостра Могила в той сонячний весняний день (А. Трипільський). 4. перев. із запереч. не. Виявляти витримку (у 1 знач.), терпіння в почуттях, учинках, діях. Часом Юзя не витримувала, кидалась в обійми до Зоні і заливалася слізьми (Леся Українка); Цятки води спадали поза ковнір, і Андрійко ледве витримував, аби не плакати (В. Стефаник); Хлопець мріяв, його тягло до іншого світу. І, нарешті, він не витримав. Попрощався з батьком і гайнув до міста (О. Донченко). 5. що. При перевірці, випробуванні виявлятися гідним певних вимог. Витримувати отой його шал, либонь, уміє лише Борозна. Він спокійно очікує, доки Карпо Федорович виклекочеться, а тоді кладе на стіл папірця й каже: – Цю бумаженцію підписали ви самі (Ю. Мушкетик). 6. що. Дотримуватися чого-небудь, не допускаючи відхилень, відступів. Більшість підприємств-суміжників витримує строки поставок (з газ.); Якщо порушити план, не витримати термін, – ми загубимося в міжпланетному просторі і нам не вистачить ніяких запасів палива (В. Владко). 7. що, спец. Зберігати що-небудь протягом тривалого часу в спеціальних умовах для набуття певних якостей. Багато виноградників у Шампані, де в довгих підземних галереях витримують всесвітньо відомі шампанські вина (з навч. літ.); Суміш коренів живокосту лікарського та верхівок ялиці білої з лікувальною метою витримують на водяній бані (із журн.). (1) Витри́мувати / ви́тримати вида́ння – бути виданим, маючи попит (про друковану продукцію). Сім видань витримав вільний віршований переклад українських народних сюжетів “Українські казки” Г. П. Данилевського – українського і російського письменника (з наук. літ.); Роман І. Багряного “Сад Гетсиманський” приніс успіх і славу авторові, витримав кілька видань, був перекладений іноземними мовами (з наук.-попул. літ.); (2) Витри́мувати / ви́тримати па́узу – робити паузу під час розмови з певною метою. Павлусь витримав паузу і тільки тоді, коли до краю розпалив цікавість і нетерплячку товаришів, випалив: – Нафта тут! (О. Донченко); Звенигора витримав паузу, що була красномовніша за слова (В. Малик); Лятошинський витримав паузу, мабуть, дошукуючись переконливих аргументів (М. Руденко); Склада́ти (рідше держа́ти) / скла́сти (рідше ви́держати, ви́тримати) і́спит (екза́мен, за́лік) див. склада́ти. ◇ (3) Витри́мувати / ви́тримати роль – послідовно проводити накреслену лінію поведінки; удавати себе ким-небудь або якимсь. Йому було майже приємно, що не він сам згоджується на поступки, а стороння особа його умовляє. Треба тільки витримати роль ображеної шляхетності (З. Тулуб); – Першими не стріляти, – наказав Андрiй. – Хай вони починають. Ми до кiнця повиннi витримати роль утiкачiв (П. Загребельний); (4) Витри́мувати / ви́тримати хара́ктер – виявляти стійкість, не відступати від власної думки, намірів і т. ін. Карпо Власович аж сопів, так хотів щось сказати, але витримував характер до кінця (В. Кучер); Всі замовкають. Ігор, відчуваючи підступ, хоче витримати характер (І.…