вичитати[ви́читати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ви́читати див. вичитувати .
ВИ́ЧИТАТИ див. вичи́тувати .
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ви́читаємо | майбутній, множина, 1 ос. |
| ви́читаєм | майбутній, множина, 1 ос. |
| ви́читаєте | майбутній, множина, 2 ос. |
| ви́читають | майбутній, множина, 3 ос. |
| ви́читаю | майбутній, однина, 1 ос. |
| ви́читаєш | майбутній, однина, 2 ос. |
| ви́читає | майбутній, однина, 3 ос. |
| ви́читано | |
| ви́читаймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| ви́читайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| ви́читай | наказовий, однина, 2 ос. |
| ви́читати | інфінітив |
| ви́читала | минулий, жін. |
| ви́читав | минулий, чол. |
| ви́читало | минулий, сер. |
| ви́читали | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вичита | майбутній, однина, 3 ос. |
| вичитать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- ви́читати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- ви́читати [вичиетатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
читати (вичитувати) / прочитати (вичитати) молитву кому і без додатка
Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить! (Галя:) Та буде вже, папо, цю молитву читати (Панас Мирний); — Та піди ж та прочитай молитву Солов’їсі. Хіба ж ти не бачиш, що вона мене їсть, як іржа залізо... (І. Нечуй-Левицький); — І як ото ти смієш балакати з моїми ворогами, коли я цього не хочу! Потривай же! Я ж тобі дома вичитаю молитву! (І. Нечуй-Левицький). читати (вичитувати) / прочитати (вичитати) нотації (нотацію, мораль) кому. Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його…
Фразеологічний словник української мовичитати (вичитувати) / прочитати (вичитати) нотації (нотацію, мораль) кому
Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть, і відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Гончар); Ображена вихователька негайно поскаржилася директорові. Директор розгнівався і, коли Петро повернувся з купання, прочитав йому сувору нотацію (І. Багмут).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ику "Готов к труду і оборонє" тощо. "А що з тими "негодяями" сталося, не пишуть!.." Звелів Грицеві наскуповувати всіх газет, які тільки є ("Дома будемо читати"), сподіваючись щось вичитати там, що з тими "негодяями" було далі.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)