вишивання[вишива́ння]

вишива́ння -я, с. 1》 Дія за знач. вишивати 1). 2》 Вишитий предмет або той, що вишивається. || рідко . Вишитий на чому-небудь візерунок.

ВИШИВА́ННЯ, я, с. 1 . Дія за знач. вишива́ти 1. За вишиванням вони придумували собі костюми на бал (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні в притулку облишено всю іншу роботу – і прання, і вишивання (О. Донченко); Її [Лукину] взяли не на чорний двір у ткацьку хату, а в двір при палаці, де є дві кімнати для вишивання (Ю. Мушкетик). 2. Вишитий предмет або той, що вишивається. Як же їх [Галочку з Миколою] обдарили подарками, усе хустками хорошими, і вишиваннями, і платками шовковими, так вони [родичі] і замовкли (Г. Квітка-Основ'яненко); – Ти ще не знаєш, Ганнусю, нашого панича, – говорила згодом Любаша, розіклавши на колінах вишивання (О. Гончар); // Вишитий на чому-небудь візерунок. Блискучою хвилею спадали вони [разки намиста] на високі груди, на білу тонку сорочку з мистецьким вишиванням (Б. Грінченко); А які килими! Яке вишивання, мережки, рушники, шиті золотом та перлами, вигаптувані квітами (А. Шиян).